Сім постатей насувалися з різних боків, оточуючи Цзі Ніна й кидаючись на нього водночас.
Хоч заздалегідь до бою «семеро проти одного» ніхто з них не готувався, кожен належав до найталановитіших юнаків на землях під владою Західного дому Цзі. Вони відчували неприязнь до юного пана з роду Цзі, але легковажити ніхто не наважувався. Усі як один кинулися в наступ на повну силу!
Цзі Нін стояв непорушно. А коли сім постатей опинилися майже впритул — він рушив!
*Ф'ю-у-ух...*
Мов подих вітру, він промайнув крізь мереживо шабель і мечів.
Владність над силою, тілом і швидкістю сягнула найвищої межі, а кожен рух був вивірений до крихти... Він із легкістю вислизнув з оточення сімох талановитих підлітків, обравши єдину безпомилкову траєкторію.
— Що?!
— Ухилився?!
— Як це можливо?!
Семеро хлопців завмерли на місці. В очах застигли шок і невіра: Цзі Нін навіть не торкнувся зброї — лише однією технікою кроків без зусиль вислизнув із уже зімкненого кільця. Така страшна техніка кроків свідчила про одне: якби Цзі Нін забажав, усі семеро разом не змогли б навіть зачепити край його вбрання.
— Як швидко!
— Мов порив вітру!
— Справді єдиний син Меча Краплі Води! Неймовірно! Мені аж в очах зарябіло — лише розмиту тінь помітив!
Десятки тисяч глядачів завирували від захвату. Люди цієї землі культивували з самого малечку, тож розумілися на бойових мистецтвах: якщо навіть абсолютна більшість бачила лише нечіткий силует, наскільки ж шаленою була швидкість!
Цзі Нін зупинився біля краю бойової арени.
«Жоден із сімох не змусив мене оголити меч — у техніці кроків вони всі мені поступаються». Цзі Нін окинув поглядом супротивників удалині. За короткі миті ухиляння він уже визначив рівень техніки кроків кожного з них: «Двоє досягли Тонкого Осягнення в кроках: юнак із вигнутою шаблею і той золотавий звір. Схоже, розвідка помилилася».
Хоч батько й тримався гордо та відчужено, Цзі Нін усе ж послав людей зібрати відомості про сімох суперників. Ті донесли лише про юнака з вигнутою шаблею, який досяг Тонкого Осягнення в техніці кроків. Хто б міг подумати, що той хлопець-звір стоїть не нижче?
«Втім, техніка кроків в обох гірша за мою», — на вустах Цзі Ніна майнула посмішка.
Адже в техніці кроків він уже осягнув рівень Єдності Неба й Людини. Навіть демонструючи на арені лише щабель Тонкого Осягнення, рухався він незрівнянно більш плавно й довершено. До того ж вивчав найвище вчення — Кроки Тіні Вітру, тож перевага була беззаперечною.
— Зв'яжіть його боєм!
— Не давайте ухилятися!
— Усі разом!
Семеро юнаків пішли в новий наступ.
Цзі Нін же рушив їм назустріч неквапливою ходою.
За мить вони знову зіткнулися. Замиготіли спалахи клинків. Цзі Нін немов гуляв на дозвіллі: чорний довгий меч у його руці діяв як батіг — уся міць перетікала в самий кінчик леза, завдаючи хльостких, нищівних ударів. Оскільки Велика Церемонія Золотого Меча прагнула якомога більше уникати смертей, зброя була тупою — саме для рубання, змітання та хльоскання плазом.
Швидко!
Меч Цзі Ніна рухався так швидко, що серце стискалося.
Він невимушено вислизнув з оточення, блискавично завдавши сімох ударів.
*Бух! Бух! Бух! Бух! Бух!*
П'ять постатей відлетіли геть. Вони пролетіли понад десять чжанів і гримнулися об поміст. Запилені й принижені, насилу підводячись на ноги, дехто хапався за груди й кашляв кров'ю, в інших обличчя здерло до крові. Усі п'ятеро дивилися потемнілими, нетямлячими очима: щойно вони чітко бачили випад Цзі Ніна, щосили намагалися поставити блок — та жоден навіть не зачепив його меча.
Навіть торкнутися не змогли — а вже полетіли шкереберть від ляпаса клинком!
«Єдність Людини й Меча!» — п'ятеро юних геніїв миттю визначили рівень володіння мечем молодого пана з роду Цзі й збагнули всю глибину прірви між ними.
На бойовій арені лишилося тільки троє.
Цзі Нін тримав чорний меч і дивився на юнака з вигнутою шаблею та золотавого звіра, подумки розмірковуючи: «Я вдарив кожного по разу, але ці двоє зуміли зачепити мій меч. Хлопець із вигнутою шаблею рубає неймовірно швидко, хоч іще не сягнув Тонкого Осягнення. А от золотавий звір... досяг не лише Єдності Людини й Шаблі, а й Тонкого Осягнення».
— Паничу Цзі Ніне, запам'ятай... Мене звуть Пі! Цзі Пі! — хлопець-звір із золотим пухом втупився в нього важким поглядом. — І здолає тебе саме Пі!
Юнак із вигнутою шаблею зблід: «Виходить, серед юнаків із племен я зовсім не найсильніший. Мене перевершують аж двоє! Навіть цей Пі досяг рівня Єдності Людини й Шаблі...»
У Бойовому палаці він тренувався кілька років, невпинно гартуючи майстерність.
Хлопець знав про своє просте походження — найвищих технік шаблі йому було не дістати. Тому він відкинув усі складні викрутаси й присвятив себе одній меті: швидкості шаблі! Його зброя мусила бути швидкою — якомога швидшою. Він прагнув абсолютної межі швидкості, поєднуючи її з Тонким Осягненням у техніці кроків. Доки шабля в піхвах — він спокійний, та варто оголити сталь — і будь-який суперник зазнає поразки.
А тепер із жахом виявив: сильнішим за нього виявився не лише син Меча Краплі Води Цзі Їчуаня, а й оцей безіменний хлопець із золотавим хутром.
— Цзі Ніне! — раптом глухо рикнув юнак із вигнутою шаблею. — Я знаю, що ти сильніший за мене. Але прошу: прийми три мої удари! Сам-на-сам... А ти, Пі, не втручайся!
Пі стояв осторонь і лише презирливо посміхнувся. Юнак із вигнутою шаблею був значно слабшим за нього. До того ж через страшну техніку кроків Цзі Ніна оточити його все одно не вдавалося. Тож нехай хлопець сам напрошується на ганьбу.
Цзі Нін навпроти задумливо глянув на юнака. Він відчув незламну віру, що звучала в його словах.
— Добре, — кивнув Цзі Нін.
*Шух!*
Юнак із вигнутою шаблею з виттям рвонув уперед, перетворившись на розмиту тінь. Очі горіли вовчою люттю. Тільки-но наблизився до Цзі Ніна — шабля випорснула вперед! Сяйво леза різало очі. Перший удар — ковзний розріз просто в шию. Загалом клинок був тупим, і різальний рух йому не пасував.
Проте юнак явно прагнув показати свій найкращий смертельний прийом.
«Назад», — силует Цзі Ніна розвіявся вітром. Крок назад — і вигнута шабля зі свистом розсікла повітря перед самими грудьми.
*Ших!*
Юнак вивернув кисть і миттю завдав другого удару. Клинок летів іще швидше, цілячи в шию Цзі Ніна вже з протилежного боку. Цзі Нін ледь черкнув носком підлоги й дивом розминувся з лезом, відчувши напругу: якщо й далі триматися лише Тонкого Осягнення в кроках, ще дещиця швидкості з боку суперника — і доведеться вдарити мечем.
*Свист!* Спалах шаблі раптово зірвався з пальців, став іще стрімкішим і вмить опинився перед очима Цзі Ніна.
Третій випад — кидок шаблі!
Випущена з рук шабля крутилася дзиґою; розігнана двома попередніми ударами, вона мчала з приголомшливою швидкістю. Цзі Нін без вагань ударив мечем.
*Дзень!* Клинок зустрівся з клинком. Вигнута шабля злетіла в повітря й повернулася просто в руку юнака.
Юнак із шаблею кивнув:
— Я програв.
Він одразу зістрибнув із бойової арени. Хлопець чудово розумів: вони з Цзі Ніном на абсолютно різних щаблях. Навіть не кажучи про те, що Цзі Нін безперечно вивчає найвищі техніки меча роду Цзі, одного рівня Єдності Людини й Меча вже вистачало, щоб зробити будь-який спротив марним. Він зумів показати на арені все, на що був здатен, і цього було досить.
— Прийміть цього юнака до роду Цзі! — звелів володар дому Цзі Юян слузі за спиною. — Він має приховані сили стати Вродженим.
— Слухаюся, володарю.
На арені залишилися тільки Цзі Нін і Пі.
Зіниці Пі відливали золотом, погляд уп'явся в Цзі Ніна. Тіло почало тьмяно мерехтіти золотом, навколо розлився могутній дух. Цзі Нін звузив зіниці: «Цей Пі теж культивує вчення загартування тіла богодемонів? І, схоже, досяг вельми високого щабля».
— Цзі Ніне, — глухо озвався Пі. — Визнаю, у техніці руху ти спритніший за мене. Але сьогодні має визначитися найсильніший, і однією втечею Золотий Меч не здобути! Тобі доведеться зійтися зі мною у відкритому бою. От тільки віч-на-віч ти мені не суперник. Твоя поразка неминуча!
Цзі Нін стискав чорний меч і спокійно дивився на ворога.
З лютої сили, що струменіла від Пі, Цзі Нін міг зробити висновок: той пройшов крізь безліч смертельних сутичок. Додай до цього рівень Єдності Людини й Шаблі та золоте сяйво на шкірі, що свідчило про могутнє загартування тіла богодемонів... Якщо здогад правильний, Пі культивує Незнищенність Первісного Хаосу — адже всі дев'ятнадцять сувоїв загартування тіла богодемонів п'яти домів роду Цзі були Цзі Ніну відомі.
«Цей Пі пройшов крізь криваві січі, володіє вченням загартування тіла богодемонів, а в шаблі досяг Єдності Людини й Шаблі. Проте про нього ніхто й словом не чув, — міркував Цзі Нін. — Він точно не з племен, а з роду Цзі... На дев'ять десятих упевнений: його виростив і приховав старий змій Цзі Лє».
— Злякався? — Пі стискав пряму шаблю й хижо позирав на суперника. Він не наближався, чекаючи на атаку Цзі Ніна.
Цзі Нін же з чорним мечем у руці крок за кроком рушив уперед — спокійно й невимушено, немов прогулювався подвір'ям власного маєтку. Якби зустрівся з Пі до нападу Крилатого Змія, довелося б добряче попотіти. Але відтоді минуло кілька місяців, і Єдність Неба й Людини в техніці кроків неймовірно підштовхнула його техніку меча.
Адже річ у тім...
Коли в кроках сягнув Єдності Неба й Людини, для такого самого рівня в техніці меча потрібен лише наполегливий труд — справа вирішена. Хоч до Єдності Неба й Людини в техніці меча Цзі Нін іще не дійшов, його клинок кардинально відрізнявся від того, що було кілька місяців тому. Йому навіть не знадобиться Діаграма Дев'яти Небес Червоного Світла, щоб із легкістю розбити Пі.
Меч Цзі Ніна раптом ожив!
*Шух!* Тіні клинка розсипалися дрібним дощем, миттю вкривши арену.
Красиво, барвисто.
Коли смертоносна техніка меча перетворюється на вишукане видовище, це свідчить про досягнення надзвичайної глибини.
— Згинь! — люто заревів Пі, вимахуючи прямою шаблею. Криваво-густе сяйво леза розсікало простір велетенськими дугами, націленими в Цзі Ніна. Здавалося, на землю зійшло пекло... Кожен розчерк сталі ніс кару з самого підземелля, сповнюючи душу відчаєм, від якого хотілося скоритися смерті.
«Шабля Кривавого Пекла?» — Цзі Нін лише вільніше розсівав дощові краплі меча.
Сяйво меча, наче краплі зливи, сплелося в дзюркітливий потік, що обплела постать Пі. Хай як шаленіла й гарчала Шабля Кривавого Пекла, під тихим дзюркотом води її зухвалість згасала, потопаючи в струменях.
Пі здавалося, ніби він потрапив у водну клітку. Звідусіль накочували хвилі, обплутуючи руки й ноги. Він мав невичерпну міць, але проти води вона була безпорадною.
— Розбийся! — шаленів Пі, не припиняючи сікти шаблею. Хай його зв'язували по руках і ногах, він не вагався ні миті, стаючи дедалі лютішим.
— А техніка шаблі й справді відчайдушна, — тихо промовив Цзі Нін.
Суперник такого рівня не ніс для нього жодної загрози. Цзі Ніна привабило лише те, що техніка шаблі Пі була вигартувана у смертельних боях, і заради досвіду він погодився витримати десяток ударів. Цзі Нін чудово усвідомлював: порівняно зі старшим поколінням силачів йому бракувало саме бойового гарту.
*Шух!*
Чорний довгий меч у руці Цзі Ніна раптом виструнчився у випад. Тієї ж миті світ довкола немов занімів. У туманному мареві сяйво меча обернулося на єдину дощову краплю.
Крапля пронизала шаблю, розтрощивши її вщент, і вдарила в груди Пі — мов краплина води, що падає на камінь. *Трісь!* Почувся глухий хрускіт кісток, і Пі відлетів на кілька десятків чжанів, важко гепнувшись на землю під ареною, аж у ґрунті лишилася вибоїна.
Меч Краплі Води — Крапля Води Точить Камінь!
*Кхе!* Пі схопився за груди й виплюнув згусток крові.
Він опустив очі: шкура великого вродженого яоґуая тріснула, грудина провалилася, розтрощена на друзки. До того ж Цзі Нін бився звичайним, тупим мечем без жодного заточування!
Десятки тисяч глядачів на майданчику для бойових вправ спочатку завмерли в оглушливій тиші, а за мить вибухнули несамовитим криком. Їх охопило цілковите потрясіння! Справді син Меча Краплі Води Цзі Їчуаня! Не дивно, що той був настільки зухвалим, виставивши сина одного проти сімох... Цей тендітний на вигляд панич Цзі Нін виявився надто грізним: із легкістю змів усіх сімох супротивників!
— Ха-ха-ха! — розкотистий, щирий сміх вирвався з грудей володаря дому Цзі Юяна.
Перемога.
Його рід усе ж переміг: здобувши Золотий Меч, Цзі Нін стане наступним володарем дому.
— Крапля Води Точить Камінь! Меч, що увійшов у стан! — Цзі Лє, який сидів поруч, люто стиснув правицю на кам'яному поручні крісла, аж камінь тріснув і розсипався на друзки.
— Другий брате, — володар дому Цзі Юян повернувся до нього.
Цзі Лє подивився на старшого брата, володаря дому. Обличчя його змінювало барви, а голос звучав глухо:
— Меч, що увійшов у стан... Лише десять років — а в техніці меча вже зумів увійти в стан! Досягти Малого успіху в Каноні Краплі Води, одній із п'яти великих технік меча роду Цзі... Він іще більша потвора, ніж його батько. У твоїй гілці спочатку з'явився Цзі Їчуань, а тепер — Цзі Нін. Небо не на моєму боці. Я програв, і мені нічого заперечити!