Канон Краплі Води увібрав у себе суть давньої мудрості: «крапля камінь точить».
Ця техніка меча неперервна й безкінечна, немов дощ, що сіється з неба. Випад за випадом ллються суцільною зливою, від якої ворогу годі й сховатися. А в захисті вона настільки щільна, що навіть вітер крізь неї не пролетить... Водночас, коли незліченні краплі сходяться в одній точці, вони вивільняють жахливу міць. Навіть звичайна крапля здатна проточити камінь, а сила, яку згущує кожен удар, перетворений на таку «краплю», трощить будь-яку перешкоду.
— Цей Канон Краплі Води й справді дивовижний, — Цзі Нін кивнув від прочитаного й узяв другу книгу — Таємний Сувій Великої Ведмедиці.
Таємний Сувій Великої Ведмедиці був частиною легендарного Канону Меча Великої Ведмедиці. Він складався із семи великих форм: Тяньшу, Тяньсюань, Тяньцзі, Тяньцюань, Юйхен, Кайян і Яоґуан. Кожен із цих семи прийомів володів силою, здатною прикликати зірки — як-от Меч Вовка-Ненажери форми Яоґуан, що дихав лютою смертоносною силою, чи Меч Зірки Письменства форми Тяньцюань, гранично м'який і сповнений сили Великого Інь...
Техніка меча вражала незбагненною глибиною та поєднувала в собі і напад, і захист.
— Чудова техніка, — захоплено мовив Цзі Нін і підняв третій витяг.
Неповний Сувій Меча Грому й Вогню. Предки роду Цзі знайшли його випадково під час мандрів і випробувань на безкраїх землях. Обгоріла книга вціліла лише частково — її повна назва зотліла, лишилося тільки два знаки: «Грім і вогонь»! Та й з усієї техніки меча збереглося всього три повні прийоми.
Кожен із них призначався суто для нападу. Удар — і наче небесний грім стикається із земним полум'ям. За силою атаки ця техніка безперечно посідала перше місце серед спадщини роду Цзі! Раз навіть трьох уцілілих прийомів вистачило, аби стати в один ряд із п'ятьма вищими техніками меча, то повне вчення... поза всяким сумнівом, значно перевершувало решту чотири.
Проте поряд із очевидними перевагами сувій мав не менш очевидну ваду. Це були уривки... лише три прийоми, тому вони не зв'язувалися в неперервний ланцюг. До того ж усі три служили лише для нападу і взагалі не мали захисних рухів. Як сильний воїн може битися насмерть без надійного захисту? Тому охочих обрати цю техніку було обмаль.
— Дуже хотілося б побачити повний сувій цього Меча Грому й Вогню, — не стримав зітхання Цзі Нін.
— Якби він був повним, — озвався поруч Цзі Їчуань, — то став би беззаперечно найпершим безсмертним таємним вченням на всій землі Яньшань.
Цзі Нін кивнув і взяв четвертий витяг.
Книга Примарного Демона. Строго кажучи, її навіть не можна було назвати чистою технікою меча. Воїн, який осягнув справжню суть Примарного Демона, міг так само виконувати техніку шаблі Примарного Демона, техніку списа Примарного Демона чи техніку жердини Примарного Демона... Це могутнє безсмертне таємне вчення використовувало ілюзії для приховування справжніх дій і спиралося на підступні удари — ворог часто навіть не встигав розгледіти випад, як уже падав мертвим.
Це вчення ступало на підступну й хитромудру стежку.
«Мені таке не до душі», — Цзі Нін першою відкинув Книгу Примарного Демона. Вибір таємного вчення мусив відповідати натурі воїна. Якщо техніка цілком суперечить характеру, то хоч якою глибокою вона була б... культивація забере вдвічі більше зусиль і принесе вдвічі менше користі. Тож хлопець без вагань відмовився від неї.
«Що ж, остання — опора, на якій свого часу піднявся рід Цзі». Цзі Нін розгорнув Пісню Десяти Тисяч Мечів.
Пісня Десяти Тисяч Мечів вважалася найскладнішою серед усіх п'яти технік — вона значно перевершувала навіть Сто Вісім Мечів Небесних Світил і Земних Духів, яку колись вивчав Цзі Нін. Проте, попри всю заплутаність, після справжнього осягнення Пісня Десяти Тисяч Мечів могла сплавитися в три основні удари: Один Меч — Десять Тисяч Тіней, Десять Тисяч Мечів Зливаються в Один та Пісня Десяти Тисяч Мечів.
Цзі Нін заплющив очі й замислився.
За грандіозністю натиску, найбільшою заплутаністю — чи, навпаки, граничною простотою — першою стояла Пісня Десяти Тисяч Мечів.
За підступністю, від якої неможливо захиститися — Книга Примарного Демона.
Найбільш виваженим та врівноваженим був Таємний Сувій Великої Ведмедиці.
Найміцніший захист давав Канон Краплі Води.
А за нищівною атакою та незбагненною міццю не було рівних Неповному Сувою Меча Грому й Вогню.
«Спершу відкидаю Книгу Примарного Демона — вона мені не підходить! — міркував Цзі Нін. — Таємний Сувій Великої Ведмедиці — лише частина більшого Канону Меча Великої Ведмедиці. В атаці він не найсильніший, у захисті — теж не перший, у витонченості прийомів особливих висот не сягає... Усе посереднє, хоч і добротне. Але в сутичці майстрів вирішальну роль відіграє перевага! Тож Таємний Сувій Великої Ведмедиці теж вибуває».
«Лишилося троє: Пісня Десяти Тисяч Мечів, Канон Краплі Води та Неповний Сувій Меча Грому й Вогню».
«Канон Краплі Води треба брати неодмінно!» — вирішив юнак.
Канон Краплі Води лився нескінченним потоком дощу й забезпечував найкращий захист серед усіх п'яти технік.
У кривавій січі захист важить часом навіть більше за напад!
У минулому житті Цзі Нін дивився чимало спортивних змагань: володарі чемпіонських поясів із боксу чи переможці турнірів із рукопашного бою незмінно вміли захищатися та ухилятися. Навіть у футболі чи баскетболі побутував вислів: «Захист виграє титули». Напад милує око... але справжню перемогу приносить надійна оборона.
Галузі різні, проте суть одна!
У сутичці з сильнішим ворогом воїн мусить щосили тримати оборону; коли захист непохитний, є надія вижити. А той, хто покладається лише на напад, зустрівши сильнішого супротивника, відразу гине, якщо перший удар не досяг мети.
«Захиститися — значить урятувати життя. Тільки зберігши власне життя, можна відібрати чуже. До того ж цим мистецтвом прославився батько, і з його підказками мій поступ піде куди швидше. Канон Краплі Води я візьму обов'язково, — роздумував Цзі Нін. — Лишається вибір між Неповним Сувоєм Меча Грому й Вогню та Піснею Десяти Тисяч Мечів».
«Неповний Сувій Меча Грому й Вогню!» — швидко визначився Цзі Нін.
Якби він, подібно до інших, бився одним мечем, то вибирав би між Мечем Краплі Води та Піснею Десяти Тисяч Мечів.
Але ж він володіє двома мечами! Для оборони вже є Канон Краплі Води, тож на роль другої техніки годиться Неповний Сувій Меча Грому й Вогню з його нищівним нападом. Його вада — повна відсутність захисних форм, проте для воїна з двома клинками це зовсім не завада. До того ж після вибору Канону Краплі Води йому гостро бракувало смертоносних ударів.
«Канон Краплі Води та Неповний Сувій Меча Грому й Вогню, — остаточно ствердився в думці Цзі Нін. — Канон Краплі Води дає незрівнянний захист, а Неповний Сувій Меча Грому й Вогню хоч і має лише три уцілілі прийоми, проте кожен із них — нищівний смертельний випад».
«Крім того, моя Діаграма Дев'яти Небес Червоного Світла несе божественні візерунки Великого Інь та Великого Ян. Коли я зроблю прорив на Вроджений рівень, то зможу керувати водою й вогнем. Вода відповідає Канону Краплі Води, а вогонь — Неповному Сувою Меча Грому й Вогню. Це неодмінно підсилить мою техніку меча».
«Тримати захист — так, аби й крапля не просочилася!»
«А бити — наче виверження вулкана!»
«У моїх руках два мечі: один захищає, другий нападає. Або обидва тримають оборону. Чи обидва завдають нищівного удару. Усе за покликом серця!» Думки в голові Цзі Ніна вирували, але шлях прийдешніх битв вималювався гранично ясно. Він добре розумів: чіткий напрям для власного зростання вбереже від хибних стежок і дозволить рости швидше!
На війні часто кажуть, що задум важливіший за прийом.
А для зростання людини обраний шлях важить більше за сліпу старанність.
Якщо мати ясний напрям і робити щодня навіть крихітний крок, за десять чи двадцять років обов'язково піднімешся на вершину. А без чіткого шляху... сліпа праця змусить тупцювати на місці чи й поготів відкине назад!
На уважне вивчення п'яти витягів пішло понад дві години. Свічки завтовшки з дитячу руку вже згоріли більше ніж наполовину. Цзі Їчуань і Юйчі Сюе терпляче чекали, зрідка стиха перемовляючись між собою.
— Батьку, матінко, — раптом озвався Цзі Нін.
— Га? — Цзі Їчуань і Юйчі Сюе повернули голови, і батько запитав: — Обрав?
Цзі Нін кивнув.
— Нін'ер, що саме ти обрав? Одну чи дві? — поцікавилася Юйчі Сюе.
— Я вибрав дві, — Цзі Нін узяв потрібні книги. — Канон Краплі Води та Неповний Сувій Меча Грому й Вогню.
— Канон Краплі Води? Грім і вогонь? — Цзі Їчуань ледь кивнув. Як найсильніший воїн Західного дому роду Цзі, він від дня народження сина не вступав у гучні битви, проте вселяв іще більший острах. Ніхто не знав, наскільки могутнім став нинішній Цзі Їчуань... але ніхто не сумнівався, що ще десять років тому він уже був першим у Західному домі роду Цзі.
Наскільки ж проникливим був його погляд?
— Добре, згоден, — кивнув Цзі Їчуань.
— Прошу батька про настанову, — поспішив додати Цзі Нін.
— Не поспішай, — похитав головою батько. — Я маю певні осягнення в Каноні Краплі Води, та ти ніколи його не культивував. Навіть якщо я все поясню, ти нічого не відчуєш. Спершу треба чимало вправлятися й пройти крізь справжні смертельні сутички. Лише тоді мої вказівки дадуть плоди.
— Завтра вранці я дам тобі повні списки Канону Краплі Води та Неповного Сувою Меча Грому й Вогню. Тоді покажеш мені техніку — якщо стійки й ключові рухи будуть без помилок, цього вистачить. А через три дні почнеш справжні сутички. Звичайні навчальні поєдинки надто м'які, тобі потрібна смертельна битва.
Цзі Нін здивувався.
— Батьку, хіба я ще не пізнав смаку вбивства? — не стримався син. — Коли ти визнав, що моя техніка меча досягла першого рівня і я заклав основу, ти ж змусив мене битися зі смертниками, і я вбив багатьох із них?
Він пам'ятав, як уперше забрав чуже життя: все тіло тремтіло без упину. Розумом він не відчував страху, але плоть мимоволі здригалася. Батько тоді сказав... за винятком небагатьох, народжених для вбивства, майже кожен переживає таке після першої смерті.
Після кількох десятків страчених смертників він навчився зберігати спокій.
— То було не вбивство, а гарт сміливості, — похитав головою Цзі Їчуань. — Ті смертники були слабшими за тебе — хіба це смертельна битва? Через три дні... я виставлю проти тебе справжніх чудовиськ, лютих звірів, які досягли довершеності Набутого рівня.
— Яоґуаї? — обличчя Цзі Ніна змінилося.
— Замкнені яоґуаї заради їжі й виживання шаленіють, і вони не знають жодної жалості, — дивився на сина Цзі Їчуань. — Один на один із чудовиськом у велетенській клітці. Це «Бій у замкненій клітці», через який обов'язково проходять найважливіші нащадки роду Цзі. І майже половина з цих дітей, що отримували найкраще виховання, гине всередині.
Половина?
Цзі Нін здригнувся від почутого, та швидко заспокоївся. Він знав: на цих безкраїх землях жінки племен і рабині народжували багато дітей, проте за тисячоліття людність майже не зростала. Чому? У нещадному краї незліченні племена змушені були змагатися з небом, битися з землею, протистояти великим яоґуаям, що чатували в лісах і болотах, і різатися з іншими племенами — виживали лише одиниці! Навіть народження в роду Цзі не звільняло від жорстокого гарту, і серед тих, хто лишався жити, були тільки найкращі.
Саме тому, що кожен одноплемінник роду Цзі був грізним силачем, рід тримав у страху всю округу й володарював на цих землях!