Черговий поштовх Магічного Куба неабияк здивував Лінь Міна. «Що це?.. Чому Куб так дивно зреагував на це намисто?»
«Як таке можливо? Це лише священне знаряддя найвищого ґатунку. Для Куба подібні речі не мають жодної цінності. Чому ж він відгукнувся? Якби це був якийсь надзвичайний скарб, то невже коваль, який його виготовив, чи старійшини Палацу Співу Фенікса нічого не помітили б?»
Думки юнака гарячковіло змінювали одна одну, проте зовні він залишався спокійним. Сун Бай Фену здалося, що хлопець просто тримає амулет у руках, перевіряючи, наскільки той посилює волю.
— Ну як вам, пане Лінь? — знову почав несамовито лестити наглядач. — Чудовий оберіг, чи не так? До того ж він і сам по собі виглядає як вишукана прикраса. Коли ви досягнете Царства Божественного Лорда і його міць стане для вас замалою, ви цілком зможете подарувати його якійсь красуні. Знаєте, такий видатний, шляхетний і талановитий юнак, як ви, напевно, матиме цілий натовп перших красунь, які мріятимуть стати вашими наложницями.
Лінь Мін не слухав жодного слова. Він глибоко вдихнув, непомітно сховав оберіг і, злегка посміхнувшись Сун Бай Фену, мовив:
— Дякую за супровід, старший брате Сун. Дозвольте відкланятися.
— Завжди до ваших послуг! Будь-які побажання — тільки накажіть! — Сун Бай Фен улесливо вклонявся, проводжаючи юнака. Коли той нарешті зник з очей, наглядач полегшено зітхнув. — Нарешті вдалося залагодити минулу чвару. Байдуже, яких висот він досягне в майбутньому — вже того, що сам Дух інструмента Палати Священного Знаряддя його так цінує, досить, щоб я ніколи не наважувався переходити йому дорогу.
Бай Фен охороняв скарбницю вже багато років і добре знав, як Дух інструмента оцінює людей. Деякі учні Палати Фенікса могли сумніватися в його висновках, проте наглядач чудово розумів, наскільки гострим був той погляд. Кожен геній, якого визнав Дух, обов'язково досягав величі — якщо тільки не гинув передчасно.
Тим часом Лінь Мін уже повернувся до свого місця тренувань. Задля повної безпеки він оминув Палац Феї Фенікса і спустився в глибоку підземну таємну келію, захищену численними магічними масивами. На додачу він власноруч виставив ще кілька печатей і лише тоді обережно витягнув Волю Святого. Юнак уважно оглянув амулет, але не помітив нічого незвичайного.
Він спробував промацати його духовним чуттям, проте відчуття залишалися звичайними. Важко було навіть уявити, чому Магічний Куб так на нього відреагував.
Насупившись, Лінь Мін одягнув оберіг на шию, щоб перевірити, наскільки той посилить його волю. Та варто було прикрасі торкнутися шкіри, як сталося неймовірне: амулет миттєво пірнув йому в груди і зник безслідно, наче розчинився в повітрі.
«Магічний Куб... проковтнув його?»
Юнак витріщився на свої груди, намагаючись відчути артефакт. Проте на нього чекало розчарування — він знову нічого не відчував. Відтоді як Куб злився з його тілом, він ніби перестав існувати. Хоч як хлопець намагався зв'язатися з ним чи промацати духовною силою, той не залишав жодного сліду. Навіть під час проходження Загибелі Долі, коли все тіло розпадалося на найдрібніші частинки, артефакту ніде не було.
Лише за особливих обставин — наприклад, коли до нього потрапляла кров сутності могутніх майстрів або коли хтось наважувався кинути виклик його величі — Куб раптово виявляв себе, миттєво застосовуючи силу, що виходила далеко за межі розуміння Лінь Міна.
Що ж це був за оберіг і чому Магічний Куб Божественного Кристала його поглинув?
Лінь Мін поглянув на груди. Червона нитка, на якій висіло намисто, залишилася на місці, але на самому краєчку вона була грубо обірвана. Очевидно, це була робота Куба. Юнак підняв шнурок і почав вивчати його матеріал.
Маючи пам'ять алхіміка Божественного Царства, Майстра Масивів та прадавнього демона, він добре розумівся на рідкісних речовинах. Аналіз приголомшив його: непоказна червона нитка була виготовлена із сухожиль Крилатого Дракона, вимочених в олії Дерева Скрученого Дракона та оброблених за надскладними технологіями.
Хоча Крилатий Дракон не був справжнім Небесним Драконом, концентрація його кровної лінії була надзвичайно високою. Він значно перевершував звичайних лютих звірів, наділених частинкою сили божественних істот. Навіть такий короткий уривок шнурка завдовжки в один чі був неймовірно цінним!
Проте Магічний Куб зовсім не зацікавився драконячою ниткою. Він просто обірвав її, навіть не привернувши уваги власника. Стало очевидним, що цінність сухожиль Крилатого Дракона ніщо порівняно з самим амулетом.
«Якщо я не помиляюся, — міркував Лінь Мін, — майстер, який створив це намисто, випадково знайшов якийсь матеріал. Не знаючи його справжньої природи, він лише помітив властивість підсилювати волю й душу, тому й зробив із нього оберіг Воля Святого. А нитку додали вже пізніше. Сам амулет, мабуть, — це артефакт прадавніх часів, чия цінність значно перевищує священне знаряддя найвищого ґатунку. Ані той коваль, ані старійшини Палацу Співу Фенікса не знали, що це насправді. Та й я не знав би, якби не Магічний Куб».
Юнак усе зрозумів, проте, на жаль, після поглинання оберега в самому Кубі нічого не змінилося.
Магічний Куб Божественного Кристала став початком його бойового шляху, його основою. Хоча більшість досягнень хлопця були здобуті власною працею та в запеклих битвах, а Куб дав йому не так вже й багато — лише фрагменти пам'яті видатних майстрів на кшталт Великого Імператора Мо Ші чи Феї Фенікса... Окрім Сили Злого Бога, серед тих знань не було нічого справді надзвичайного.
Проте він чітко усвідомлював: справжня міць артефакту ще не розкрилася. Він не міг бути просто джерелом жалюгідних уламків душ. Свого часу за нього змагалися провідні сили Божественного Царства рівня Святих Земель. Хіба така річ могла бути пересічною? Варто лише згадати, що все Прадавнє Плем'я Фенікса з його сімдесятьма двома палацами разом узятими — це лише одна Свята Земля.
А тоді, під час битви за Куб, зібралися майстри з кількох таких земель. Постаті рівня Феї Фенікса там були найслабшими, справжніми аутсайдерами на самому дні. Серед воїнів були Палацові Майстри, верховні старійшини і навіть голови племен. Понад десять тисяч могутніх експертів були винищені одним ударом Святої Діви Святої Землі Тисячі Пір’їн!
Рівень її культивації був настільки високим, що Лінь Мін навіть не міг його уявити. І зробила вона це саме завдяки жахливій силі Магічного Куба.