Молодик, якого щойно висварив сивий старець, анітрохи не збентежився. Навпаки — він лише весело вишкірився.
— Пане Бай, вибачте за моє невігластво. Але навіть якщо це рідкісне старовинне різьблення, воно ж мусить мати ціну. Ми тут люди нові, тямимо мало. Ви б нам просто сказали, скільки воно варте в Каменях Первісного Духу, щоб ми хоч приблизно розуміли масштаб.
Старець Бай лише розчаровано зітхнув, дивлячись на хлопця як на безнадійного бовдура. Замість нього відповів Чжоу Кунь:
— Така пара браслетів на аукціоні піде за двадцять п’ять, а то й тридцять тисяч каменів. А якщо знайдеться багатій, який полює саме на Кривавий Нефрит, ціна злетить ще вище.
Почувши це, молоді воїни одностайно охнули. Тридцять тисяч! Статки більшості присутніх, враховуючи навіть зброю та майно, ледве сягали кількох тисяч. Для них різьблення було лише забавкою, на яку можна було глянути здалеку. Хто б наважився грати по-крупному, як Чжоу Кунь?
Саме в цю мить Чжоу Кунь помітив неподалік Лі Ї Фена.
— О, брате Лі, і ви тут! Я бачив, як ви придбали в «Білому Драконі» старовинне різьблення дракона. Як вдало, що пан Бай зараз із нами — нехай кине оком на вашу покупку. Мої браслети він уже оцінив.
Чжоу Кунь вимовив це ніби ненароком, але з подвійним умислом. По-перше, він хотів ще раз похвалитися, що його браслети — справжні. По-друге, він зовсім не вірив в удачу Лі Ї Фена. Виставити його дракона на загальний огляд і довести, що це підробка — кращого способу принизити суперника не придумаєш. Цей дракон роками припадав пилом у крамниці; якби він був справжнім, його б давно викупили.
Лі Ї Фен ледь помітно спохмурнів. Спостерігаючи за тріумфом Чжоу Куня, він мимоволі відчув укол жалю. Старець Бай крутився в цьому світі вже кілька десятиліть, і хоча він не належав до еліти знавців, його думка мала вагу. Йому навіть заборонили вхід до «Білого Дракона», бо він надто часто викривав їхні хитрощі.
Коли такий профі підтвердив справжність браслетів, Лі Ї Фен знову засумнівався у своєму виборі. Хитнувши головою, він звернувся до Лінь Міна:
— Брате Ліню, ходімо. Я збирався зайти до одного майстра, щоб він подивився на мого дракона. Може, мені все ж пощастило, ха-ха!
Лінь Мін промовчав. У цій справі сумніви — вічний супутник. Купиш річ — шкодуєш, не купиш — шкодуєш ще більше, постійно прокручуючи в голові: «А якби я тоді...».
— Добре, — спокійно погодився юнак.
Йому було байдуже до оцінки, але перевірити свої знахідки варто було. До того ж Лінь Міну вкрай бракувало Каменів Первісного Духу. Щоб відкрити Третю Браму Вісьмох Брам Прихованого Обладунку, не обов’язково було шукати якісь конкретні священні ліки — підійшло б будь-яке зілля для загартування тіла відповідного рівня. Хлопець уже обрав у пам'яті могутнього експерта кілька рецептів, які міг би приготувати сам. Матеріали в Королівстві Дев’яти Триніжків знайти було легко, але на все потрібні були гроші.
Коли друзі рушили в глиб міста, Чжоу Кунь одразу зрозумів, куди вони прямують. Він задоволено всміхнувся.
«Лі Ї Фен іде до Майстра Лань Дао. Боїться показувати дракона пану Баю, щоб не зганьбитися перед натовпом. Що ж, я піду за ними. Подивимося, скільки насправді вартує твій мотлох».
Оселя оцінювача, про якого згадував Лі Ї Фен, виявилася звичайним двориком. Стіни з грубого каменю подекуди обсипалися, і важко було повірити, що тут мешкає майстер на шостому ступені Загибелі Долі.
— Брате Ліню, цей знавець живе тут уже понад сто років. Його звуть Майстер Лань Дао. Він входить до першої трьохсотні Списку Небесної Долі!
— Списку Небесної Долі? — перепитав Лінь Мін.
— Так, це рейтинг найсильніших майстрів Континенту Небесного Розквіту, які перебувають на етапі Загибелі Долі. Його складають кілька великих розвідувальних організацій. Є ще Список Небесного Імператора для тих, хто досяг Царства Божественного Моря, але він майже не змінюється — ті великі майстри ведуть надто приховане життя, і зібрати про них відомості майже неможливо.
— Але ж оцінити силу кожного майстра Загибелі Долі теж непросто. Це, мабуть, лише приблизні дані.
Лі Ї Фен хмикнув:
— Звісно, це не істина в останній інстанції, але Список Небесної Долі дивовижно точний. Різниця у три-чотири позиції може нічого не значити, але якщо між воїнами тридцять чи сорок місць — помилки бути не може. Хіба що хтось натрапив на неймовірну удачу або щойно прорвався на новий рівень. Список оновлюють раз на три роки. Для великих сил це головний орієнтир, а Чотири Великі Божественні Королівства за кількістю своїх молодих воїнів у рейтингу судять про могутність держави.
— Молодих воїнів? — Лінь Мін виділив це слово.
— Відносно молодих. Для тих, хто бореться із долею, і п’ятдесят років — це юність. Потрапити в список у такому віці — неймовірне досягнення. Більшість там — майстри п’ятого або шостого ступеня, а подекуди трапляються й монстри на сьомому. Всі вони — найкращі серед рівних. Зі слабким фундаментом туди не пробитися, навіть якщо маєш високу культивацію!
Розповідаючи це, Лі Ї Фен постукав у двері. Почувся легкий скрип — ворота відчинилися самі собою.
У дворі, встеленому опалим листям, стояв кам’яний стіл із шаховою дошкою. За ним сидів старець у блакитному вбранні й готував чай. Він зосереджено переставляв чорні та білі камені, ведучи партію сам із собою.
— Знову цей малий із клану Лі прийшов експлуатувати старого?
Майстер усміхнувся і легким помахом рукава виставив на стіл дві тонкі, наче крильця цикади, чашки. Він налив бурштинового чаю, аромат якого був тонким і чистим — це були вишукані пахощі, а не різкий запах м’ясного чаю, популярного в Краї Мао.
— Дядьку Лань Дао, цього разу я приніс вам дещо справді особливе, — Лі Ї Фен явно був у добрих стосунках зі старцем і тримався невимушено.
Він витяг різьбленого дракона. Майстер Лань Дао кинув швидкий погляд на нефрит, але лише загадково всміхнувся. Він одразу зрозумів, що хлопець знову випробував удачу в «Білому Драконі».
Щойно Лі Ї Фен хотів підійти ближче, як раптом зупинився. На розі вулиці з’явився Чжоу Кунь зі своєю свитою.
— Знову він! — Лі Ї Фен невдоволено зсунув брови. Якщо його дракон виявиться фальшивкою на очах у суперника, сорому не оберешся.
— Майстре Лань Дао, я сьогодні теж приніс вам скарб! — Чжоу Кунь привітався з підкресленою шанобливістю. Він теж був знайомий із господарем.
— О, пане Лі, і ви тут? Яка несподіванка! — прикинувся здивованим Чжоу Кунь, а тоді перевів погляд на дракона. — Це те саме різьблення з «Білого Дракона» за три тисячі триста каменів? Прийшли на оцінку?
Така відверта образа змусила навіть легковажного Лі Ї Фена змінитися на обличчі. Але в присутності Майстра Лань Дао він змушений був стримуватися.
Майстер бачив їхнє суперництво, але лише спокійно відпив чаю. Такі суперечки молодих талантів були для нього звичною справою. Ба більше — у світі старовинного нефриту навіть сивобороді старці часом кричали один на одного до хрипоти, доводячи цінність своїх колекцій.
Чжоу Кунь із глузливою ввічливістю простягнув руку:
— Пане Лі, прошу, ви перший.
Лі Ї Фену нічого не залишалося, як покласти дракона на стіл.
— Дядьку Лань Дао, я не впевнений у його справжності. Просто він мені так сподобався, що не втримався. Подивіться, будь ласка.
Хлопець шанобливо відкрив футляр. Майстер Лань Дао почав огляд. Він провів по поверхні хвилею сприйняття, обережно торкнувся кожної лусочки. Оцінка тривала чверть години. Нарешті старець відсторонився.
— Це різьблення роботи відомого майстра, проте воно занадто нове — йому всього кілька сотень років. Його вміло обробили, щоб надати старовинного вигляду, але прожилки, тонкі як волосинки, вийшли занадто грубими. Проте річ непогана. Це справжній Нефрит Істинної Сутності дев’ятого рівня. Його реальна ціна — близько восьмисот каменів.
Почувши вердикт, Лі Ї Фен зовсім занепав духом. Він був готовий до того, що купив підробку, але почути це перед глядачами було принизливо. У їхніх колах купувати копії за ціною оригіналу вважалося ганьбою.
— Ох, брате Лі, як прикро! — Чжоу Кунь розплився в уїдливій посмішці. — Виглядає він солідно, я б і сам міг піддатися спокусі та купити його.
Навколо почулися приглушені смішки. Чжоу Кунь, не гаючи часу, дістав свою скриньку.
— Майстре Лань Дао, а я щойно роздобув пару десятитисячолітніх браслетів із Кривавого Нефриту. Погляньте й на них.
— Що? Кривавий Нефрит? — Майстер Лань Дао здивовано підняв брови. Ця річ явно його зацікавила.