В очах Му Юйхуан та Му Фен Сянь Лінь Мін був таємною зброєю Острова Божественного Фенікса. Учора вони бачили його лише мигцем і не встигли нічого обговорити, тож тепер вважали цілком природним, що Демонічне Царство Південного Моря ще не знає про повернення юнака.
Вони добре пам'ятали, як Лінь Мін зірвав плани Сюань Уцзі в Імперському Палаці Бога-Демона та викрав Драконячий Корінь Неба Брахми. Якщо той дізнається, що хлопець живий, наслідки будуть катастрофічними. Зараз головним було дати Лінь Міну спокійно тренуватися. Тільки коли він зміг би самотужки протистояти ворогам, йому дозволили б знову з'явитися у світі.
Лінь Мін не встиг нічого відповісти, як духовний човен уже приземлився перед будинком для нарад.
— Лінь Міне, негайно в дім! — наказала Му Фен Сянь істинною сутністю. Вона боялася, що воїни Палацу Таїнства Інь-Ян можуть його впізнати. Хоча ймовірність була мізерною, ризикувати не варто.
Сказавши це, старійшина разом із Му Юйхуан поквапилася до будівлі. Му Бін Юнь глянула на хлопця і теж пішла за ними. За мить на подвір'ї залишилися тільки Лінь Мін, Му Цянь Юй та Дуаньму Цюнь зі своїми супутниками.
Лінь Мін примружився, розглядаючи човен зі знаками води та вогню. Його погляд на мить затримався на емблемі.
— Юй'ер, у тому човні представники Палацу Інь-Ян?
— Так, — кивнула дівчина. — Лінь Міне, я щойно згадала: під час того походу за Сюань Уцзі спостерігали також Принц Наньюнь та Білобровий чернець із Монастиря Великого Чаня. Усі троє — майстри третього ступеня Загибелі Долі, і всі вони через тебе втратили Драконячий Корінь. Якщо чутки про твоє повернення поширяться, вони можуть тобою зацікавитися. Краще послухай наставницю: наберися терпіння і сили, а старі рахунки зведеш пізніше.
— Не варто хвилюватися, — Лінь Мін похитав головою. — Минуло багато часу, Принц Наньюнь та настоятель Баймей мали б здогадатися, що я вже використав той корінь. Моя власна сила ще обмежена, але з Гігантським Кунем я становлю для будь-якої секти більшу загрозу, ніж майстер третього ступеня Загибелі Долі. Якщо вони не збожеволіли, то не наважаться напасти.
Його задум був простим: він не збирався приховувати свою присутність. Навпаки, зайва обережність могла бути сприйнята як слабкість. У світі воїнів що ти сильніший, то більше тебе бояться. Кожен знає, що Чотири Великі Божественні Королівства володіють незліченними ресурсами, але хто наважиться їх грабувати? І навпаки, слабкий власник великого скарбу лише притягує біду, яка може коштувати йому життя.
Тим часом із духовного човна вийшли троє старців та молодий чоловік. На вигляд йому було років тридцять, високий, у жовтому вбранні — це був Сін Ян, спадкоємець Палацу Інь-Ян. Інші троє виявилися старійшинами секти.
— Пані Му, давно не бачилися. Сподіваюся, ви в доброму здоров'ї? — Сін Ян зневажливо всміхнувся Му Фен Сянь.
Його настрій був паскудним через те, що хтось випередив його під час візиту до Принца Божественного Королівства. Тепер він вирішив відігратися на Острові Фенікса. Сін Ян марив можливістю отримати первісну енергію інь сестер Му. Це не принесло б стільки вигоди, як дружба з Принцом Королівства, але проклало б йому шлях до титулу Імператора. А якщо він підкорить обох сестер і вони ділитимуть із ним ложе — це було б справжньою насолодою.
Від цих думок його усмішка стала ще ширшою.
— Вашими молитвами, ще жива, — холодно відказала Му Фен Сянь. На переговорах ніхто не поступається через ввічливість, тож вона не бачила сенсу в люб'язностях.
— Хе-хе, пані Му, годі теревенів. Продовжимо нашу минулу розмову про таємний метод пересадки кровної есенції Червоного Птаха! — Сін Ян по-господарськи всівся за стіл і недбало запросив інших сідати. — Цього разу я прийшов із щирими намірами, тож сподіваюся, ви проявите розсудливість.
У його голосі чітко чулася погроза. Острів Фенікса поспішно шукав захисту, і багато деталей їхнього союзу ще не було обговорено. Переговори про такі важливі питання зазвичай тривали місяцями.
Му Фен Сянь лише подумки посміхнулася. Вона чудово розуміла, що на думці у цього молодика. Він створював перешкоди не лише заради таємних технік, а й щоб загнати сестер Му в пастку. Хіба могла вона дозволити цьому статися?
Ще кілька днів тому через загрозу від Демонічного Царства вона мусила терпіти приниження, але тепер з’явився невідомий фактор — Принц Божественного Королівства, а сили Демонічного Царства були підірвані. Тепер вона не збиралася поступатися.
Щойно вона хотіла почати суперечку, як раптом завмерла і глянула на двері. Там стояло п'ятеро людей: Лінь Мін, Му Цянь Юй, Дуаньму Цюнь, Лань Цінь та Фен Шень.
«Прокляття, що вони тут роблять?» — серце Му Фен Сянь тьохнуло. Повернення Лінь Міна мало залишатися таємницею!
Му Юйхуан також зблідла, але намагалася тримати себе в руках. Навряд чи Сін Ян бачив портрет Лінь Міна, проте вік хлопця у поєднанні з його рівнем культивації не міг не привернути уваги.
— Юй'ер, що ти тут робиш! — суворо вигукнула Юйхуан, сподіваючись, що донька встигне вивести Лінь Міна, поки Сін Ян нічого не запідозрив. Але Му Цянь Юй не знала, як це пояснити.
Спадкоємець Палацу Інь-Ян підвівся і втупився в Лінь Міна.
— Хто ти такий?
Він точно знав, що серед прибулих з Острова Фенікса такого воїна не було. Хлопцеві на вигляд не більше двадцяти років, але він уже досяг початкової стадії Обертового Ядра, а його істинна сутність була надзвичайно щільною. Це явно не пересічний майстер.
Звісно, у світі воїнів зовнішність оманлива — йому могло бути й під тридцять, адже майстри старіють повільно. Оскільки Сін Ян не міг визначити точний вік, він не знав ступеня таланту незнайомця, але той точно був принаймні видатним генієм святого рангу.
Проте увагу Сін Яна привернув не лише хист хлопця. Му Цянь Юй тримала Лінь Міна за руку!
Серце спадкоємця стиснулося від люті. Він знав, що у неї немає братів, отже цей юнак міг бути лише її коханцем. Для таких, як сестри Му, почуття не були жартами. Перша близькість означала передачу частини первісної енергії інь, що певною мірою розмивало кров священного звіра в їхніх жилах.
Те, що Му Юйхуан та Му Фен Сянь не заперечували проти їхнього союзу, означало їхнє мовчазне благословення.
«Хто він такий?!»
Бачачи, з якою ніжністю Му Цянь Юй дивиться на юнака, Сін Ян зрозумів: вона готова віддати йому свою незайманість без жодних вагань. Це викликало в нього нестримне бажання вбити суперника.
Хоча талант Лінь Міна вражав, Сін Ян не боявся. Йому вже виповнилося тридцять п'ять, він нещодавно досяг пізньої стадії Обертового Ядра, а наступним кроком була Загибель Долі. Якщо він пройде її до сорока п’яти років, шанси на титул Імператора значно зростуть. Лінь Мін був надто молодим і відставав від нього на два ступені культивації. На такому рівні кожна стадія — це величезна прірва. Сін Яна непокоїло лише походження суперника, адже такі генії рідко бувають самородками. Він помітив і трьох супутників за спиною хлопця — витончених молодих людей нелюдської краси. Хто вони за расою?
Дивно було й те, що він відчував у них силу воїнів, але не міг визначити рівень їхньої культивації.
— Хто ти такий, що наважився вдертися до мого Палацу? — Сін Ян вирішив спершу вивідати походження Лінь Міна. Якщо той із секти п'ятого рангу, чіпати його не можна. Якщо ж із якоїсь дрібної школи — можна вбити його по-тихому.
Лінь Мін холодно всміхнувся:
— Я — учень Острова Божественного Фенікса. Гору Малої Ластівки передали моїй секті, тож що дивного в тому, що я тут перебуваю?
Почувши, як відкрито він називає себе учнем секти, Му Юйхуан та Му Фен Сянь ледь не знепритомніли від хвилювання. З таким талантом Сін Ян рано чи пізно зрозуміє, хто перед ним.
Му Юйхуан раз по раз передавала Лінь Міну повідомлення через істинну сутність, але той не відповідав. Му Бін Юнь теж нахмурилася, не розуміючи, що він задумав.
«Що? Цей хлопець — учень Острова Фенікса?»
Сін Ян знову зміряв Лінь Міна поглядом. Він не надто добре знав історію цієї секти, тож не відразу згадав його ім'я, лише здивувався, звідки там узявся такий геній. Але якщо він з Острова Фенікса, то боятися нічого.
Він уже почав міркувати, під яким приводом покарати зухвальця — найкраще було б таємно використати якісь ліки, щоб позбавити хлопця чоловічої сили і не дати йому торкнутися Му Цянь Юй. Але тієї миті Лінь Мін сказав те, що змусило всіх оніміти.
— Тебе звати Сін Ян, так? Я прийшов сказати тобі: переговори закінчено. Негайно поверніть Червоних Птахів. Крім того, виділіть половину території Палацу Таїнства Інь-Ян для тимчасового розташування Острова Фенікса. Це стосується і тренувальних масивів, і садів ліків, і копалень каменів істинної сутності. Половина всіх щоденних ресурсів тепер належатиме нам.
Коли Лінь Мін закінчив, Сін Ян роззявив рота, не вірячи своїм вухам. Що цей хлопець щойно бовкнув?
Приголомшило кожного: і Му Юйхуан, і Му Фен Сянь. Навіть зазвичай байдужа Му Бін Юнь здивовано глянула на Лінь Міна. Бачачи, що він не жартує, вона перевела погляд на сестру.
Цянь Юй теж була збентежена — вона не очікувала, що Лінь Мін висуне такі зухвалі умови. Це ж буквально означало розірвати Палац Інь-Ян на шматки!
Лише Дуаньму Цюнь, Лань Цінь та інші стояли з абсолютно байдужим виглядом. Для вихідців зі Святих Земель ресурси якоїсь секти п'ятого рангу не мали жодної цінності. Те, що Лінь Мін вимагав, коштувало менше, ніж одна Статуя Бога-Демона, яку він здобув у Смертельній Зоні.
Сін Ян мовчав кілька подихів, а потім раптом зареготав.
— Я гадав, ти геній, а виявилося — звичайний дурень! Тобі здалося, що наші переговори надто нудні, і ти вирішив мене розважити? Ха-ха-ха! Мушу визнати, тобі це вдалося!
Його обличчя вмить стало холодним.
— Старійшино Цзян, старійшино Сунь, схопіть це поріддя!
За спиною Сін Яна стояли троє старійшин у чорному: двоє на пізній стадії Обертового Ядра, а один — на першому ступені Загибелі Долі, який прийшов лише для підстраховки.
Палац Інь-Ян не належав до наймогутніших сект п'ятого рангу, тому не кожен старійшина там був майстром Загибелі Долі. Через брак кадрів більшість посад обіймали майстри Обертового Ядра.
Сін Ян не хотів бруднити руки об Лінь Міна — старійшин Цзяна та Суня було цілком достатньо.
Лінь Мін спокійно глянув на них і посміхнувся. Він знав, що розмови з Сін Яном — марна трата часу. Він прийшов сюди саме для того, аби провчити цих людей.
Двоє старців почали наближатися до нього з обох боків. Му Юйхуан та Му Фен Сянь злякано перезирнулися. Вони знали, що Лінь Мін не схильний до нерозсудливості, але що він задумав? Навіть якщо він сильніший за цих двох, невже він збирається ворогувати з усім Палацом Інь-Ян?
Тієї миті Лань Цінь дзвінко розсміялася.
— І це секта п'ятого рангу? — глузливо кинула вона. — Старійшини секти такого рівня мають бути майстрами Загибелі Долі. А ви виставляєте якихось недобитків з Обертовим Ядром і смієте називатися п’ятим рангом? Яке посміховище!
Ці слова розлютили старійшин. Лань Цінь не просто висміяла їхню секту, вона вдарила по болючому — Палац Інь-Ян справді не в усьому відповідав статусу п'ятого рангу.
— Дівчисько, ти шукаєш смерті! Я зараз покажу тобі, як мало ти знаєш про цей світ! — Старійшина Цзян не міг визначити її рівень, тож вирішив, що вона просто зухвала учениця, яка ніколи не бачила справжнього бою.
— Ой, я зараз лусну від сміху! — Лань Цінь вказала на Дуаньму Цюня. — Я стоятиму тут, і якщо ти зможеш підійти до нього хоча б на три чі — ти виграв!
Вона не була тихонею і не збиралася втрачати нагоду розважитися.
Дуаньму Цюнь лише зітхнув. Він думав, що Лань Цінь сама вступить у бій, а вона просто втягнула його у свою гру. Хоча дівчина могла б перемогти старійшину, це далося б їй нелегко, і вона не змогла б так ефектно продемонструвати силу.
— Яке нахабство! Суню, розправся з хлопцем, а я схоплю цю малу! — Старійшина Цзян уже не тямив себе від люті.
— Добре! — відгукнувся його напарник.
Обидва старійшини одночасно кинулися вперед.
Лінь Мін навіть не витягнув списа. Він лише клацнув пальцями, випускаючи Бойовий Дух, накладений на саме повітря.
Наступної миті старійшина Цзян побачив лише лазуровий спалах. Почувся глухий удар — *Гуп!* — і старійшина Сунь, який щойно біг поруч, зник.
Озирнувшись, він побачив у стіні зали засідань дірку у формі людини. Старійшина Сунь висів на огорожі подвір'я, харкаючи кров’ю. Його кінцівки безсило звисали, а сам він був схожий на прибитого дворового пса...