Морський бриз куйовдив волосся, а обірвана струна все ще вібрувала. Цінь Цзи Я підвівся й завмер на березі, наче кам’яна статуя.
Талісман Передачі Голосу від Лінь Міна?
Він живий!?
Цзи Я довго не міг оговтатися від приголомшення. Повідомлення було коротким: юнак питав про батьків, чи знають вони про його нібито смерть і чи не вбиті горем. Також Лінь Мін залишив нову магічну мітку й наказав чекати на острові — він обіцяв незабаром прибути.
«Живий! Лінь Мін справді живий!»
Голова Бойового Дому кілька разів глибоко вдихнув, намагаючись заспокоїтися. Він витягнув із Перстня Неосяжності Талісман Передачі Голосу далекої дії, призначений для військових звітів, коротко описав поточну ситуацію і легким поштовхом істинної сутності підпалив його.
За десять тисяч лі від нього перед Лінь Міном спалахнуло полум’я. Воно миттєво зникло позаду через шалену швидкість Хуо Лінь, але уривчасті звуки все ж долетіли до вух юнака:
— З твоїми батьками все гаразд, не хвилюйся. Ян Ліня позбавили сили, Ян Чжень посів престол. Фельдмаршал Цінь під домашнім арештом. Оуян Бо Янь, погрожуючи життями всієї родини Цінь, змусив Сін Сюань вирушити на Острів Кривавої Погибелі — смертельно небезпечну ділянку зовнішнього фронту. Вона там уже понад місяць. Я зв’язаний військовим наказом на Острові Зіркових Кокосів і не можу покинути пост, щоб врятувати її…
Почувши це, Лінь Мін миттєво зблід, а обличчя його потемніло від люті.
Оуян Бо Янь!!!
Серце юнака палало гнівом. Коли він залишав Долину Семи Таїнств, то знав про цю отруйну змію, але не міг нічого вдіяти.
Бо Янь представляв впливовий клан Оуян із Секти Радісного Поєднання. Його підтримка була надто могутньою, а власна культивація вже кілька десятиліть трималася на піку початкової стадії Первозданного Царства. Тоді Лінь Мін був безсилим проти такого ворога.
Він подбав про безпеку батьків та Сяо Дуна, але навіть уявити не міг, що Оуян Бо Янь наважиться напасти на Цінь Сін Сюань!
Оскільки дівчина теж була ученицею Долини, старійшина не міг діяти відкрито, проте погрози рідним стали для неї смертельною пасткою. Старий підло вдарив у найвразливіше місце!
— Покидьку!
Лінь Мін так стиснув кулаки, що пальці хруснули, а навколо суглобів затріщали дрібні блискавки. Вогняний знак на його чолі від люті налився багрянцем.
— Спочатку врятую Сін Сюань. А потім, Оуян Бо Янь, ти за все заплатиш!
Юнак припав до спини Хуо Лінь, безперервно вливаючи істинну сутність у тіло птаха.
— Швидше, Хуо Лінь, ще швидше!!
Тривога розривала груди. Регіон Південного моря був неосяжним. Навіть із неймовірною швидкістю божественного птаха та використанням телепортаційних масивів шлях мав зайняти кілька днів.
Він не знав, чи витримає Цінь Сін Сюань ці кілька днів…
— Старійшино Цінь, і куди це ви зібралися? — з єхидною посмішкою запитав учень Секти Поєднання.
Це був наглядач, якого Оуян Бо Янь приставив до Цінь Цзи Я. Його культивація сягала лише середини Царства Набутого, проте він поводився вкрай зухвало.
Цзи Я кинув погляд на пісочний годинник у кутку, прикинув час і, навіть не глянувши на нахабу, згорнув морську карту, що лежала в залі військового командування.
Шахівниця з позначками та маленькі стяги з гуркотом посипалися на підлогу.
Обличчя учня Секти Поєднання вмить перекосилося:
— Цінь Цзи Я, що це означає?
— Нічого особливого. Мені треба відлучитися на кілька днів. Позичу карту, згодом поверну, — байдуже відказав той.
— Ти що, збунтувався!? — розлютився наглядач, але тут же заспокоївся і холодно засміявся: — Що ж, так навіть краще. Порушення військового наказу — це ти сам собі яму вирив. Я зафіксую твій злочин, повідомлю секті, і тебе позбавлять усіх привілеїв! Ей, ти чого так на мене дивишся? Що, хочеш прибрати мене як свідка?
Чоловік зневажливо пирхнув. Хоч він і поступався силою, за його спиною стояв Оуян Бо Янь. До того ж він належав до Секти Поєднання, тож не відчував жодної поваги до представника Секти Цитри.
Цзи Я подивився на нього з жалем. У цей момент небо прорізав роздираючий крик фенікса. Наглядач здригнувся й вискочив надвір.
Навколо здійнялися вихори вогню та шалений вітер. Величезний Червоний Птах опустився прямо перед залою командування, накривши все подвір’я тінню своїх вогняно-червоних крил.
А на спині птаха стояв юнак у червоному вбранні. Довге волосся розвівалося на вітрі, погляд викрешував блискавки, а в кожній рисі обличчя відчувалася владна, нищівна сила. Вогняний знак між бровами примушував серце стискатися від первісного жаху.
— Це… як це… — учень Секти Поєднання закляк на місці.
Він вдивлявся в обличчя вершника, і в його очах поступово проступало нерозуміння.
— Зачекай… він же схожий на… — наглядач зустрівся поглядом із Лінь Міном і відчув, наче його очі затягує в чорний вир. За мить він здригнувся, зблід і виплюнув кров!
Лінь Мін не збирався його калічити. Просто новини про Цінь Сін Сюань пробудили в ньому нещадну жагу до вбивства. Після року тренувань у Таємному Царстві його вбивча аура стала настільки густою, що здавалася матеріальною.
Тепер цей гнів вирвався назовні. Погляд, гострий як лезо, міг наскрізь пробити духовне море звичайного воїна. Учень Секти Поєднання, який ледь досяг середини Царства Набутого, отримав поранення душі від одного лише зорового контакту!
— Ти… ти… Лінь… Лінь Мін!? — ноги чоловіка затремтіли.
Лінь Мін насупився, і його очі знову перетворилися на два чорні вири.
— Дозволь мені, — мовив Цінь Цзи Я. Він дістав цитру й видобув кілька коротких звуків. Ноги наглядача підкосилися, і він упав непритомним. — Тепер він нічого не згадає. Зараз нам не варто тривожити Долину Семи Таїнств.
Лінь Мін кивнув. Звістка про те, що він живий, мала залишатися таємницею. Якщо вона пошириться, Оуян Бо Янь встигне підготуватися або й зовсім утече.
— Рушаймо!
Цзи Я скочив на спину Хуо Лінь. Птах розправив крила й стрімко злетів у небо.
— Старійшино Цінь, яка магічна мітка у Сін Сюань? — Лінь Мін дивився вперед, його погляд ставав дедалі холоднішим, а волосся шалено билося на вітрі.
Цінь Цзи Я важко зітхнув:
— Коли вона потрапила на Острів Кривавої Погибелі, її мітку стерли. Я не можу з нею зв’язатися.
Оуян Бо Янь усе передбачив — обірвати її зв’язок із наставником було першим, що він зробив.
Серце Лінь Міна стиснулося, а жага помсти стала ще гострішою.
— Якщо мітки немає, як нам знайти її на величезному Острові Погибелі?
— Я розумів, що це завдання для неї — вірна смерть, тому заздалегідь зберіг частку її душі в нефритовій печатці. Спочатку я просто хотів знати, чи жива вона, але тепер це стане нам у пригоді. Цей духовний нефритовий сувій дозволяє відчути її розташування на певній відстані.
З цими словами Цзи Я витягнув сувій. Лінь Мін глянув на нього, і його серце пропустило удар. Стан частки душі прямо відображав стан її власника.
Він відчував: життєва сила Цінь Сін Сюань зараз нагадувала вогник свічки на лютому вітрі. Вона була на межі згасання.
— На тому острові аура кривавої погибелі неймовірно густа, — сумно промовив старійшина. — Навіть якщо не вступати в бій, вона повільно роз’їдає тіло, висмоктуючи життя. Воїни Царства Набутого ще якось тримаються, але Сін Сюань лише на початку Етапу Конденсації Пульсу.
Лінь Мін мовчав. Навколо нього повітря, здавалося, застигло. Це була його вбивча аура — вона утворила навколо воїна власне поле, таке густе й гнітюче, що навіть Цінь Цзи Я відчув важкість у грудях.
Голова Бойового Дому мимоволі здригнувся. У поспіху він не встиг як слід роздивитися учня, але тепер йому стало по-справжньому моторошно. Юнак, що стояв поруч, здавався втіленням Бога-Демона.
Здавалося, він знищить кожного, хто наважиться перепинити йому шлях.
Важко було повірити, що перед ним лише воїн пізньої стадії Царства Набутого. Що ж Лінь Мін пережив за цей рік!?
Після тривалої гнітючої тиші Цзи Я нерішуче промовив:
— Щодо кланів Цінь та Лінь… я двічі писав пані Му Цянь Юй, але відповіді так і не отримав…
Лінь Мін ледь помітно насупився. Він анітрохи не сумнівався в Му Цянь Юй. Якби вона дізналася про це, то нізащо не залишилася б осторонь.
Очевидно, Свята Діва навіть не підозрювала про його ворожнечу з Оуян Бо Янем. Зараз, коли Острів Фенікса затягнуло у вир війни, вона могла лише надіслати якісь дарунки клану Лінь у Місто Зеленої Шовковиці, дізнавшись про його «загибель». Ніхто й подумати не міг, що хтось наважиться нищити його близьких.
Але якщо листи були надіслані, то куди вони зникли?
— Я добре знаю пані Му, — холодно промовив Лінь Мін. — Вона моя благодійниця. Те, що листи канули в безвість — не її вина. Я обов’язково з’ясую, хто за цим стоїть.
Його голос був крижаним. Він розумів: його поява на Острові Фенікса не всіх ощасливила. Заздрісники є всюди, а той факт, що він отримав стільки ресурсів і навіть Кров Сутності Червоного Птаха, багатьом муляв очі.
Ця ситуація стала для Лінь Міна жорстоким уроком: ворогів треба винищувати до останнього!
— Лінь Міне, за шість тисяч лі звідси є новий телепортаційний масив, встановлений Сектою Полюсу Грому. Він веде прямо до Острова Погибелі. Якщо скористаємося ним, будемо на місці за кілька годин. Це заощадить нам цілих два дні.
Океан був безкраїм, і під час війни великі секти встановили безліч тимчасових масивів для швидкого пересування військ. Саме задля пошуку найкоротшого шляху Цінь Цзи Я забирав карту.
— Зрозумів.
Лінь Мін посилив потік істинної сутності в тіло Хуо Лінь. Птах рвонув уперед, а серце юнака палало нещадним гнівом.
Відстань у шість тисяч лі не була перешкодою для божественної істоти. Менш ніж за чотири години на горизонті з’явився острів, про який ішлося на карті.