Н
ині Острів Божественного Фенікса мав неабиякий вплив, тож не біднів ні на вдалих учнів, ні на тих, хто виказував удавану покірність. Проте ніхто не міг гарантувати, наскільки ці таланти будуть віддані Острову насправді.
Вродлива жінка не стала цілковито довіряти Лінь Міну лише через його гарні слова, проте вона переконалася — цей юнак не з тих, хто полюбляє лукавити. Справжній зрадник порушить будь-яку клятву, а тому, хто діє за покликом честі, обіцянки ні до чого. Тож Юйхуан вирішила дати Лінь Міну найбільшу свободу, прирівнявши його до номінального учня.
— Спочатку прийми Юй'ер як свою наставницю. Саме вона навчить тебе Записів Забороненого Бога Червоного Птаха. Мене ж звикли звати Юйхуан, тож надалі звертайся до мене «бабусю-наставнице». Якщо протягом року ти зумієш по-справжньому проявити себе або досягнеш Царства Набутого до сімнадцяти років, я навчатиму тебе особисто.
Сказавши це, жінка піднялася й вийшла. Му Цянь Юй шанобливо вклонилася, проводжаючи її, а Лінь Мін віддав належну учнівську шану.
За мить у залі залишилися тільки вони вдвох. Суворість миттєво зникла з обличчя Му Цянь Юй, і вона, дивлячись на юнака, не втрималася від сміху. Лінь Мін мимоволі торкнувся щоки:
— Чому Ви смієтеся, наставнице Му?
— Як ти мене назвав? — дівчина грайливо примружилася.
— Е-е... — хлопець зніяковів. — Наставнице Му.
— Що це за «наставниця Му»? Просто клич мене наставницею. Не думала, що старша накаже тобі стати моїм учнем. Ти в мене перший. На Острові лише тридцять із гаком основних учнів: два десятки у Відгалуженні Червоного Птаха та трохи більше десяти у Відгалуженні Зеленого Фенікса. Їх навчають майстри Царства Обертового Ядра, і я серед учителів єдина, хто ще не досяг цього рівня. — У голосі дівчини вчувалося щире збудження. Нова роль наставниці дарувала їй незвичайні відчуття.
Лінь Мін заціпив. Стати учнем Му Цянь Юй було для нього дещо дивним досвідом — він сподівався на когось зі старшого покоління, наприклад, на саму бабусю Юйхуан. Схоже, доведеться якнайшвидше розкрити свій талант, щоб привернути увагу старої пані й позбутися цього незручного статусу.
Помітивши його спантеличений вираз, дівчина розважливо додала:
— Гаразд, годі жартів. Я розумію, що цей статус лише тимчасовий. По суті, ти ще не отримав повного визнання моєї наставниці. Хоча я й розповідала їй про твій талант, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Попереду в тебе дві чудові нагоди показати себе: випробування в Таємному Царстві Божественного Фенікса та чотирьохсотріччя мого старшого дядька, преподобного Тяньґуана. Якщо станеш особистим учнем Юйхуан, це відкриє перед тобою величезні можливості.
Десятьох особистих учнів Острова навчали майстри рівня Юйхуан. Му Цянь Юй, хоч і була генієм, зовсім не мала досвіду вчителювання.
— Я теж маю бути на бенкеті преподобного Тяньґуана? — запитав Лінь Мін.
— Так. Як основний учень, ти зобов’язаний там бути. Для моєї наставниці це стане ще одним етапом знайомства з тобою. А за кілька днів ти вирушиш до Таємного Царства. Місця там діляться на звичайні та елітні. Перші дозволяють перебувати лише на околицях, а другі дають право увійти до самої Великої Зали Прадавнього Фенікса. Різниця між ними колосальна. До Великої Зали пускають лише шістнадцятьох: десять місць уже заброньовані за особистими учнями, тож для всіх основних залишилося всього шість. Без належного хисту тобі туди не потрапити.
— Ось воно як, — Лінь Мін зацікавився. Він зовсім не хотів проґавити шанс потрапити до Великої Зали.
— Повертайся до себе, але не здумай недооцінювати суперників. Сила місцевих воїнів значно перевершує рівень геніїв Долини Семи Таїнств. Навіть Цзян Бо Юнь серед них не виглядав би чимось особливим.
Му Цянь Юй змахнула рукою, і на її долоні з'явилися два червоні нефритові сувої.
— Це Записи Забороненого Бога Червоного Птаха. Тримай міцно й не загуби!
Лінь Мін глибоко вдихнув і зосереджено прийняв сувої. Це була основна техніка Острова, і її цінність була неймовірною. Хоча магічні мітки на нефриті дозволяли відстежити його місцезнаходження, така довіра з боку дівчини вражала.
Тієї ночі, коли місяць піднявся високо над горами, Лінь Мін сидів у дворику свого будиночка, осягаючи отримані знання. Один сувій містив самі Записи Забороненого Бога, а інший — особисті нотатки Му Цянь Юй. Вона ретельно зібрала власні роздуми та досвід багатьох попередників, структурувавши їх за темами: доповнення до технік, секрети тренувань та способи подолання бар’єрів. Цей сувій накопичував мудрість кількох поколінь.
«Яка цінна річ», — подумки захопився юнак.
Хоча Записи були технікою найвищого рівня, вони залишалися лише фрагментом прадавнього знання, і без цих пояснень опанувати їх було б значно важче.
Минуло пів години, перш ніж Лінь Мін закінчив побіжний огляд. Він відклав сувій і потер чоло. Враження від Записів Забороненого Бога були навіть сильнішими за ті, що він відчув під час вивчення Сили Злого Бога.
Згідно з описами, якби цю техніку вдалося відновити повністю до вигляду Прадавнього Фоліанта Плем'я Фенікса, то воїн із чистою кров’ю зміг би пройти крізь вогняну нірвану. Після дев’яти таких перероджень культивація досягла б досконалості, даруючи безсмертя й незнищенність.
Навіть у пам’яті тих двох могутніх експертів із Божественного Царства не було технік, що обіцяли б таке. Навіть той старший, що залишив по собі Пагоду Бога-Чаклуна й прожив десятки тисяч років, не втік від Колеса Перероджень і згас у смертній медитації. Проте, враховуючи природу фенікса, ці обіцянки могли бути правдою. Звісно, перевірити це неможливо — відновити прадавній фоліант було нездійсненною мрією.
Поринувши в осягнення, Лінь Мін швидко увійшов у Порожній Бойовий Намір. Він відключив усі чуття, втративши лік часу. Густі потоки вогняної первісної енергії ринули до його тіла, утворюючи навколо справжній вир. Багатство стихії вогню в Павільйоні Утуна робило тренування неймовірно ефективними.
Уся енергія без залишку поглиналася Насінням Злого Бога. Тіло юнака перетворилося на бездонну прірву, що вбирала силу, не відпускаючи нічого назовні. Свого часу Му Цянь Юй була вражена таким хистом і назвала його Сином Полум’я.
Насіння в серці юнака радісно відгукнулося, а Вогняна Есенція почала стрімко обертатися навколо нього. Раптом навколо Лінь Міна розійшлося невидиме вогняне кільце, подібне до брижів на воді. Воно пронеслося лісом, наче рвучкий вітер, змусивши листя утунів гучно зашелестіти.
Більшість мешканців сусідніх будиночків були основними учнями Відгалуження Червоного Птаха. Вони миттєво відчули коливання стихії і здивовано завмерли. Що сталося? Проте сплеск згас надто швидко — воїни не встигли знайти джерело, тож невдовзі облишили спроби й заспокоїлися.
Коли вогняна енергія остаточно вляглася, Лінь Мін полегшено видихнув і розплющив очі. Перший ступінь Записів Забороненого Бога було опановано! Якби не надлишок пігулкової отрути в меридіанах, цей успіх дозволив би йому миттєво прорватися на пік Етапу Конденсації Пульсу.
На шляху до Царства Набутого та Первозданного Канон Хаотичної Зіркової Сили вже не був таким ефективним, проте Записи Забороненого Бога підходили йому ідеально. У поєднанні з Силою Злого Бога та Порожнім Бойовим Наміром ця техніка прибирала будь-які перешкоди, зумовлені його природним талантом.
Цілу ніч юнак провів у медитації. А вранці Павільйон Утуна наповнився гамором — настав день чотирьохсотріччя преподобного Тяньґуана.
Майстри Обертового Ядра могли жити до п’яти-шести сотень років, тож кожне сторіччя святкувалося з особливим розмахом.
Старший брат Чжан Чжень, що мешкав навпроти, рано постукав до Лінь Міна. Йому доручили супроводжувати новачка й навчити його правилам етикету.
— На цей бенкет прибудуть більше десяти майстрів Обертового Ядра та понад сотня експертів Первозданного Царства. А ті, хто ще не досяг таких висот — це основні учні восьми великих сект, кожен із яких є неймовірним генієм. Такий масштаб навіть я бачу рідко, тож дивися не осоромся перед гостями.
Чжан Чжень прискіпливо оглянув вбрання Лінь Міна. Оскільки з’їхалися представники всіх провідних шкіл, питання престижу секти стояло дуже гостро. Юнак лише ввічливо кивнув — цей старший брат хоч і був дещо пихатим, проте за ці дні встиг навчити його багатьом корисним правилам.
— На святі головними героями будуть уже відомі майстри. Ти ще занадто молодий, та й культивація в тебе невисока, тож навряд чи хтось із поважних воїнів викличе тебе на бій. Просто насолоджуйся їжею. Справи на столах будуть вишуканими: один такий обід для звичайного воїна вартий кількох років виснажливих тренувань.
Чжан Чжень продовжив настанову:
— Якщо ж хтось надумає кинути тобі виклик, не зважай на старших — за тебе заступляться брати. А з однолітками, думаю, ти й сам упораєшся. Пам’ятай: це лише показовий виступ, тож стримуй силу. Зрозумів?
— Зрозумів, — Лінь Мін не став сперечатися.
Думка Чжан Чженя про те, що ніхто не захоче з ним битися, була лише його власним сподіванням. Протягом останніх днів юнак постійно відчував на собі чиїсь погляди: то від учнів Секти Полюсу Грому, то від представників Долини Вітру та Хмар. Він не знав цих людей, але було очевидно — його поява на Острові сподобалася далеко не всім.
Чжан Чжень глянув на сонце й мовив:
— До початку залишилося пів години. Вирушаємо.