Чжан Шао Шань заздрив Лінь Міну не лише через отримані ресурси, а й через ставлення Му Цянь Юй. Навіть розуміючи, що ні зараз, ні в майбутньому Свята Діва не матиме до нього жодного стосунку, він казився від люті.
Якщо воля воїна затьмарена, його бойове серце дає тріщину. У кожного це проявляється по-своєму. Праведники, як-от Цзян Бо Юнь чи Цінь У Сінь, прагнуть діяти по совісті. Якби вони вдалися до підлих змов чи зради, їхня воля похитнулася б. Натомість демонічні воїни із Секти Радісного Поєднання чи Демонічного Царства Південного Моря потакають своїм примхам та найгіршим помислам. Якби їх змусили жити смиренно й чинити добро, їхній шлях теж би зупинився.
Чжан Шао Шань належав до людей із безмежною гординею та дріб'язковою душею. Тільки принижуючи інших, він відчував задоволення. Тепер, коли його самого розтоптали на очах у натовпу, його дух занепав, а прогрес у тренуваннях завмер. Хоча переміг його Му Ґу Бу Юй, хлопець винив у всьому й Лінь Міна, і маріонеточника, і навіть Цзян Бо Юня.
— Чекайте... Ви ще за це заплатите! — процідив він крізь зуби, коли його на ношах несли геть.
— Лінь Міне, це тобі, — Му Цянь Юй легким рухом руки дістала витончену пляшечку та перстень.
Посудина була виготовлена з чистого нефриту, ніжного, наче баранячий жир. Перстень же виглядав скромно, нічим не відрізняючись від звичайної міді чи заліза. Проте юнак одразу впізнав у ньому Перстень Неосяжності людського рангу вищого ступеня. Виготовити такий артефакт вкрай важко, тому його ціна майже дорівнювала вартості звичайного скарбного інструмента земного рангу.
— У персні лежать камені істинної сутності, — продовжила Свята Діва. — Усього двісті сорок штук. Це твої ресурси для культивації, надані заздалегідь.
Почувши про таку кількість, Лінь Мін щиро зрадів. Му Цянь Юй мала на увазі камені середнього ступеня, а двісті сорок таких коштували як двадцять чотири тисячі звичайних. До того же обміняти дрібні камені на цінніші завжди було непросто, тож їхня реальна вартість була навіть вищою. Навіть основні учні Долини Семи Таїнств не могли мріяти про таку розкіш.
«Ці камені підуть на щоденні тренування, — роздумував хлопець. — А звичайні, що я виграв на тоталізаторі, залишу як валюту для покупок».
Попри такий скарб, він усе ще відчував, що грошей обмаль. Якщо постійно використовувати камені середнього ступеня, вони швидко закінчаться. А за рідкісні матеріали доведеться викласти цілі гори звичайних каменів.
— Дякую, Ваша Святосте, — відповів Лінь Мін, шанобливо приймаючи дари.
Оскільки Голова Ші Цзон Тянь був поруч, юнак не подавав виду, що вони з Му Цянь Юй добре знайомі.
— Перстень теж залиш собі. Твій уже застарів, час його змінити, — небрежно додала вона.
Лінь Мін не став відмовлятися, хоча це був надзвичайно дорогий подарунок. Раніше він роздобув три персні середнього ступеня, обібравши Хуо Ґуна, Оуяна Ді Хуа та Чжана Фен Сяня, але ті трофеї не можна було виставляти напоказ. Тепер, маючи офіційний артефакт вищого ступеня, він міг просто знищити ті крадені речі. Місткість нового персня перевищувала об'єм усіх його старих скарбничок разом узятих, а його структура була настільки стійкою, що могла зберігатися тисячоліттями.
Слідом за Святою Дівою Ші Цзон Тянь дістав яскраво-червону скриньку. Всередині лежала смарагдово-зелена пігулка завбільшки з око дракона, від якої розходилися хвилі найчистішої первісної енергії. Ще одна Пігулка Небесного Сходження! Голова Долини обіцяв віддати її раніше за результатами бойового зібрання, і тепер стримав слово.
Лінь Мін глибоко вдихнув. Отримати відразу дві такі пігулки — про це звичайні воїни не сміли й мріяти. Згадавши, на що був готовий Цінь Цзи Я заради однієї такої штуки, можна було лише здогадуватися про її справжню цінність.
— Голово Ші, — звернувся хлопець. — Якщо прийняти Пігулку Небесного Сходження на етапі Конденсації Пульсу, чи не виникне побічних ефектів?
Ші Цзон Тянь аж похлинувся. У кутиках його рота з'явився нервовий тик. Цей малий і справді збирався проковтнути такий скарб, перебуваючи на початкових етапах! Це ж справжнє блюзнірство!
Для більшості воїнів прийом цієї пігулки ставав найважливішою подією в житті, до якої готувалися по десять років. Вони чекали, поки культивація не впреться в глуху стіну, а серце меча чи цитри не досягне піку. Лише тоді вони усамітнювалися для прориву. Навіть Цінь Цзи Я, якби не вік та відчайдушне бажання встигнути до п'ятдесяти років, не став би поспішати.
Зазвичай цей процес супроводжувався цілим ритуалом: обирали сприятливий день, здійснювали омивання, запалювали пахощі й лише потім розпочинали медитацію, що могла тривати пів року. Кожну крихту лікувальної сили берегли як зіницю ока.
А Лінь Мін збирався зжерти її як звичайний вітамін. Якби про це дізналися майстри, які все життя просиділи в Царстві Набутого через відсутність такої пігулки, вони б рвали на собі волосся і харкали кров'ю від розпачу.
— Лінь Міне, — кашлянув Ші Цзон Тянь, намагаючись опанувати себе. — Побічних ефектів не буде, але твоя нинішня культивація надто слабка. Більша частина сили піде в нікуди. Краще зачекай, поки ступиш у Царство Набутого, тоді ефект буде куди кращим.
— Я розумію, — кивнув хлопець, хоча в голові закарбував лише фразу про відсутність шкоди.
Втрата енергії його не хвилювала. Він не прагнув швидше потрапити в Царство Набутого чи навіть Первозданне Царство. Його метою було Царство Загартування Кісткового Мозку! Якщо він зможе відкрити Вісім Брам Прихованого Обладунку та Дев'ять Зірок Палацу Дао, він стане сильнішим за будь-якого майстра Обертового Ядра.
«Одну пігулку я прийму прямо зараз. Треба перевірити, чи вистачить її сили для вимог «Канону Хаотичної Зіркової Сили», щоб нарешті ступити на шлях Загартування Кісткового Мозку».
«Якщо однієї не вистачить, доведеться витратити сили й намалювати Символ Написів на Ліках для цієї пігулки! З ним вона точно має спрацювати».
Зі стрімким зростанням бойової сили мистецтво написів Лінь Міна почало відставати. Раніше він мусив витрачати час на малювання символів, щоб заробити на життя, але тепер його статус змінився. Він міг присвятити весь час тренуванням.
Останній раз він працював над написами, щоб дістати матеріали для Символу Написів на Тілі. Тоді він створював символи для зброї середнього ступеня людського рангу. А Пігулка Небесного Сходження за рівнем відповідала земному рангу. Щоб посилити її, Лінь Міну потрібно було досягти рівня майстра написів земного рангу, а це потребувало місяців кропіткої праці.
Проте, якщо це відкриє шлях до Загартування Кісткового Мозку, воно того варте.
— Лінь Міне, ти вже обрав собі скарбний інструмент земного рангу? — перервав його думки Голова Ші.
— Ще ні, — похитав головою той.
— Хіба Лю Сюань не водив тебе до Павільйону Скарбних Інструментів?
— Водив. Але списи там мені не підійшли, — ввічливо пояснив юнак.
Ші Цзон Тянь усміхнувся. Він чудово зрозумів — хлопець просто не зважив на їхні запаси. Голова глянув на Лю Сюаня, який усе ще чекав у кутку площі, і передав йому повідомлення істинною сутністю.
— Лю Сюаню, невже в Павільйоні Секти Ковалів Артефактів не знайшлося жодного гідного списа?
Старійшина Лю лише гірко всміхнувся, підходячи ближче. Як майстер Первозданного Царства, він мав чудовий слух і все чув.
— Голово Ші, племінник Лінь шукає гнучкий спис, а в нас лише три жорстких, та й ті посередньої якості. Ми ж не спеціалізуємося на списах. Проте він сказав, що має власний матеріал і просить допомогти з виковкою.
Лю Сюань глянув на Лінь Міна з певною підозрою. На його думку, такий молодий хлопець навряд чи розумівся на ковальстві. Мабуть, приніс якусь посередню деревину й думає, що з неї вийде інструмент земного рангу. Втім, старійшині було байдуже — він просто передав слова хлопця. Хоча в глибині душі його зачіпало, що Лінь Мін крутить носом перед скарбами, про які інші воїни лише мріють.
— О? — підняв брову Ші Цзон Тянь. — Маєш власні матеріали для гнучкого держака? Їх же вдень зі свічкою не знайти. Що саме в тебе є?
— Тільки для держака. Наконечника поки немає.
— Держак — це головне для такого списа. Ти впевнений, що він підійде для земного рангу? — Голова Долини довіряв хлопцю більше, знаючи, що той володіє неймовірною удачею.
— Це шматок бамбука... — Лінь Мін витягнув із персня Божественний Бамбук Пурпурової Блискавки.
Дев'ять чі та дев'ять цунів пурпурового дерева засяяли на сонці, а навколо затріщали електричні розряди. Побачивши це, Лю Сюань на мить отетерів.