Насіння Злого Бога безперервно поглинало силу полум'я. По всьому тілу Лінь Міна вирувала Лазурова Істинна Сутність. Коли вогняна енергія текла його меридіанами, він відчував гострий, нестерпний біль, але не більше. Завдяки захисту невичерпної лазурової енергії його канали були неймовірно міцними, тож такий жар не міг завдати йому серйозної шкоди.
Свого часу за допомогою Му Цянь Юй та Магнітного Кам’яного Осердя він поглинув Громовий Дух земного рангу — Божественну Пурпурову Блискавку Потокового Дракона. Тепер же, зустрівшись із вогняною есенцією людського рангу, юнак міг впоратися з нею самостійно.
Звісно, Лінь Мін лише всмоктував частину Вогню Безодні. Він не збирався зазіхати на саму вогняну есенцію всередині Хуо Янь Ло. Це означало б відкритий розрив із Сектою Масивів Долини Семи Таїнств. Навіть маючи підтримку Му Цін Хун, він не міг дозволити собі зайти так далеко.
Вогняна есенція була невичерпною: навіть якщо Лінь Мін витягне величезну кількість енергії, власнику достатньо буде використати трохи рідкісних матеріалів стихії вогню, щоб вона відновилася. Долина Семи Таїнств роками накопичувала незліченні ресурси, тож дещиця ресурсів для підживлення есенції була для них справжньою краплею в морі.
Минуло вже десять подихів, а Лінь Мін, притиснувши списом вогняного дракона, не відступив ні на крок. Весь цей час Хуо Янь Ло відчайдушно вливав істинну сутність в есенцію, викладаючись на повну, але суперник залишався непохитним!
Обличчя Янь Ло спотворилося від гніву та розпачу. Він не міг змиритися з дійсністю. Хоча він допускав можливість поразки, він сподівався, що Лінь Мін використає свою швидкість, щоб ухилитися від вогню і вдарити списом зблизька.
З таким результатом він би ще змирився. Зрештою, Янь Ло розумів: без вогняної есенції його власна сила не набагато більша за силу Фан Ці.
Проте він і подумати не міг, що Лінь Мін не стане уникати полум'я, а просто зупинить його одним лише списом і триматиметься цілих десять подихів!
Істинна сутність Хуо Янь Ло танула на очах. За цей короткий час він витратив уже сорок відсотків своїх запасів, але Лінь Мін стояв як непорушна гора. Хоч як він старався, зрушити його не вдавалося!
«Це неможливо! Це ж Вогонь Безодні середнього ступеня людського рангу! Навіть зі своєю спорідненістю шостого рангу мені довелося випити море води зі Священного Крижаного Джерела, сидіти на Крижаному Нефритовому Ложі й просити допомоги в батька, щоб приборкати його... А він заблокував удар звичайним списом!»
Серце Янь Ло сповнилося гіркотою. Це було схоже на те, як майстер шахів сів би грати з майстром ґо: він не тільки програв у ґо, а ще й виявився слабшим у власних шахах.
Ніщо так не вбиває впевненість, як подібна поразка.
У головній залі обличчя голови Секти Масивів Хуо Сюаня теж було похмурим. Хуо Янь Ло був його сином, надзвичайно талановитим юнаком, у якого батько вклав цілі статки.
Він витратив стільки ресурсів, сподіваючись, що син засяє на Оцінюванні Головної Секти. Але перед Лінь Міном той виглядав як дитина перед дорослим — абсолютно безпорадним.
— Здається, тіло Лінь Міна... має якісь особливості? — Ші Цзон Тянь відчував, як енергія Вогню Безодні безперервно вливається в тіло юнака і зникає там, наче у бездонній прірві. Невже причина в тій Лазуровій Істинній Сутності?
Він мимохіть глянув на Му Цін Хун, намагаючись прочитати щось на її обличчі. Голова долини був упевнений, що вона знає про Лінь Міна набагато більше за нього.
Однак він побачив, що Фея Цін Хун теж дивиться на арену з неймовірним подивом. Очевидно, ця сцена спантеличила і її.
Від цього Ші Цзон Тяню одразу стало легше на душі.
*Ху-у...*
На арені Хуо Янь Ло нарешті припинив марні атаки. Щойно потік енергії обірвався, Вогонь Безодні миттєво згас.
Тепер під ногами Лінь Міна залишився лише маленький острівець цілих плит, захищений лазуровою енергією. Навколо ж усе каміння розплавилося, перетворившись на темно-коричневу розпечену лаву.
— Я... я визнаю поразку!
Янь Ло витиснув ці слова крізь зціплені зуби. У жилах особистих учнів Долини Семи Таїнств текла вроджена гордість, тож така нищівна поразка стала для нього важким ударом.
— Дякую за бій, — відповів юнак.
Лінь Мін зазирнув усередині себе. Вогняна есенція в Насінні Злого Бога зросла не надто сильно. Хоча ранг Вогню Безодні був високим, це було лише полум'я, а воно давало обмежений приріст самій есенції.
Проте Лінь Мін вирішив прийняти цей удар в лоб не тільки заради підсилення Насіння, а й щоб перевірити одну річ.
Тоді, у Південному Пограниччі, Лінь Мін нічого не міг протиставити вогню Голови Культу Вогняного Чі через величезну різницю в силі. Він не міг ані поглинути ту енергію, ані бодай захиститися від неї.
Тепер, коли його міць зросла, він хотів з'ясувати, наскільки Насіння Злого Бога здатне придушувати вогонь.
«Ранг Незгасного Святого Полум'я Голови Культу Вогняного Чі майже такий самий, як у Вогню Безодні Хуо Янь Ло. Якщо я зміг вистояти зараз, то в наступному бою з тим старим я вже не буду таким безпорадним. Коли Оцінювання завершиться, я повернуся в Південне Пограниччя, щоб розрахуватися з боргами!»
У Болоті Чорної Води Лінь Мін ледь не загинув від рук того майстра. Залишати ворога живим було не в його правилах. До того ж Голова Культу вбив наставницю сестер На, а вони свого часу дуже допомогли юнакові. Якби не вони, він не потрапив би в Пагоду Бога-Чаклуна і, ймовірно, загинув би на Горі Громовиці. Він мав помститися і за них.
Була й інша вагома причина — Незгасне Святе Полум'я Племені Вогняного Чі. Зараз у Насінні Злого Бога Громовий Дух уже повністю сформувався, а вогняна есенція залишалася крихітною. Якщо він здобуде те полум'я, його сила зросте в рази.
«І Культ, і їхній лідер пролили море крові та накоїли чимало зла. Знищити їх — це вчинити по справедливості!»
Лінь Мін вирішив: після змагань він спочатку вирушить до Гори Небесного Озера в Королівстві Хо Ло, щоб прийняти ванну в озерних водах і закріпити свою силу, а потім подасться на південь, аби знайти Голову Культу Вогняного Чі.
Коли юнак сходив з арени, на трибунах знову залунали солодкі дівочі голоси.
— Молодший брате Ліню, ти найкращий!
— Брате Ліню, так його!
— Брате Ліню, ти такий красень!
Перші вигуки сприймалися спокійно, але коли якась відважна дівчина на весь зал прокричала про його вроду, Лінь Мін миттєво зніяковів.
У Королівстві Небесної Долі звичаї були суворими. Хоча юнак здогадувався, що подобається декому з дівчат, ніхто ніколи не заявляв про це привселюдно. Він ніколи не опинявся в центрі такої уваги. Обернувшись, він побачив, що це учениці Секти Цитри так палко його підтримують.
Від цих дзвінких вигуків, низки струнких постатей та кокетливого сміху Лінь Мін почувався не в своїй тарілці.
Поряд із дівчатами стояли учні Секти Ковалів Артефактів, похнюпившись, наче побиті півні.
Щойно вони базікали, що шанси рівні, і хизувалися перед дівчатами, мовляв, Цінь У Сінь слабша за Хуо Янь Ло. Але Цінь У Сінь бодаи протрималася проти Лінь Міна певний час, а їхній лідер програв з одного удару...
Хлопці готові були крізь землю провалитися від сорому. Учениці Секти Цитри, звісно, не втрачали нагоди поглузувати з них: вони одночасно і прославляли Лінь Міна, і засипали суперників уїдливими зауваженнями.
Серед цього галасу Лінь Мін ніяково пройшов до зони очікування, де зустрів Цінь Сін Сюань, яка якраз спускалася з трибун.
— Сін Сюань, щось сталося?
— Так. Я подумала, що ти з самого ранку зайнятий тренуваннями та боями, тож навіть не обідав. До наступного раунду ще багато часу, може, підемо перекусимо?
Лінь Мін на мить завмер, згадавши, що Сін Сюань весь цей час охороняла його спокій і теж нічого не їла.
— Справді, я вже й сам зголоднів. Дякую тобі за турботу сьогодні.
— Нема за що, — вона ніжно посміхнулася і легенько потягнула його за рукав. Для сором'язливої Сін Сюань це був дуже сміливий жест.
Тримаючи юнака, вона кинула швидкий погляд на дівчат із Секти Цитри, а на її обличчі з'явилася промовиста посмішка переможниці...
Змагання перетнули екватор. Тих, хто не мав жодної поразки, залишилося лише четверо: Лінь Мін, Му Ґу Бу Юй, Оуян Мін та Цзян Бо Юнь. Можна було з упевненістю сказати, що саме серед них визначаться призери.
Тринадцятий раунд: Чжан Янь Чжао проти Цінь У Сінь.
Ци шаблі Янь Чжао була легко розсіяна мелодією цитри. Перед невидимими атаками дівчини він виявився безсилим — він навіть не відчував їх, тож не знав, як боронитися. Поразка була миттєвою.
Слідом за ними зійшлися Му Ґу Цзє Жун та Цзян Лань Цзянь. Результат теж не став несподіванкою. Меч Лань Цзяня був надто швидким: за п'ять ходів вістря вже завмерло біля горла суперника. Лань Цзянь навіть не використав Царство Наміру Вітру — після бою з Лінь Міном він жодного разу не вдавався до цієї сили.
У чотирнадцятому раунді Хуо Янь Ло нарешті зустрівся з Цінь У Сінь. Результат був передбачуваним: проти невидимих Вісьмох Вітряних Таємних Тонів один лише Вогонь Безодні не допомагав. Власна сила Янь Ло була обмеженою, а його атаки — надто одноманітними, тож проти нього було легко знайти тактику. Втім, ніхто більше не намагався зупинити його полум’я голими руками, як це зробив Лінь Мін.
Цінь У Сінь здобувала перемогу за перемогою. У шістнадцятому раунді вона з величезною перевагою здолала Хуань Сяо Дє із Секти Ілюзій. Усі сто вісім ілюзорних двійників суперниці були розбиті звуками цитри!
Раніше люди вважали, що ці дві Гордощі Семи Таїнств приблизно рівні за силою, але реальність виявилася іншою.
Багато хто мимохіть подумав: якби У Сінь не зустрілася з Лінь Міном так рано, вона б не програла так легко.
Тепер межа можливостей Лінь Міна здавалася ще більш загадковою. Багато хто почав вірити, що він не набагато слабший за Цзян Лань Цзяня чи Му Ґу Бу Юя, і, можливо, навіть має шанс поборотися за перше місце!
Ситуація ставала дедалі чіткішою. Чільна четвірка визначилася: Лінь Мін, Му Ґу Бу Юй, Оуян Мін та Цзян Бо Юнь. За п'яте місце мали змагатися Цзян Лань Цзянь та Цінь У Сінь. Чжан Янь Чжао та Хуо Янь Ло, на яких раніше покладали надії, вибули з боротьби за верхівку списку.
Сонце почало хилитися до заходу, і змагальний день добіг кінця. Залишився останній день фіналів — лише десять поєдинків, які й дадуть відповіді на всі запитання.