— Призначити зустріч Святому Імператору Творення?!
— Це...
Присутні лідери людства аж завмерли від слів Лінь Міна. Вони розгублено перезиралися; дехто навіть не помітив, як вино з келихів розхлюпувалося на стіл. Святий Імператор Творення і так скрізь шукав Лінь Міна, а той тепер сам ішов йому до рук.
У такій масштабній расовій війні перемовини можливі лише тоді, коли обидві сторони мають рівні сили. Інакше ніхто й слухати не стане — ворога просто знищать, та й по всьому.
Невже Лінь Мін уже настільки впевнений у собі, що готовий вийти проти Святого Імператора?
Усвідомивши це, майстри заціпеніли, не в змозі вимовити й слова.
— Лінь Міне, ти хочеш викликати його на вирішальну битву? — трохи оговтавшись, запитав Небесний Шанований Хао Юй. На його думку, між такою зустріччю та смертельним поєдинком не було жодної різниці.
— Ти... справді впевнений, що зможеш здолати його? — стурбовано втрутилася Сяо Мо Сянь. Вона вірила в коханого, проте виходити проти Святого Імператора Творення одразу після прориву до рівня Істинного Бога здавалося надто небезпечним кроком.
— Я не знаю, якого саме рівня досяг Святий Імператор. Якщо випаде нагода, я б волів саме переговорити з ним, а не битися на смерть. Хоча події не завжди розгортаються так, як ми того хочемо...
Лінь Мін говорив про це легко й невимушено. Ніхто не очікував, що його план вирішення конфлікту між расами виявиться настільки простим.
Рішення Лінь Міна зустрітися зі Святим Імператором Творення було прийняте. Хоча Сяо Мо Сянь, Хао Юй та інші не тямилися від хвилювання, авторитет Лінь Міна серед людства був незаперечним. Він створив забагато чудес, щоб хтось наважився ставити під сумнів його дії або вважати їх необачними.
Зрештою, навіть якщо перемовини проваляться, Лінь Мін мав би знайти спосіб відступити, навіть не маючи переваги над ворогом.
Від цієї думки великим правителям стало трохи спокійніше. Визначивши час і місце, людство почало поширювати звістку про наміри Лінь Міна.
Повідомлення розсилали за допомогою маріонеток-гінців.
Ці механізми фактично були крихітними Духовними Кораблями. Після спеціального загартування вони отримали здатність здійснювати Велике Просторова Переміщення і змінювати курс під час руху, щоб ворог не міг відстежити місце відправлення.
Тисячі таких маріонеток полетіли до найбільших осередків Племені Святих. Минуло трохи більше ніж пів місяця, і новина досягла цілі.
Розкішний повітряний сад височів посеред безмежної космічної порожнечі. Уквітчана територія простягалася на сто лі в усі боки: скрізь росли духовні трави, співали птахи, а рідкісні небесні та земні скарби змагалися між собою в красі.
На межі саду височів захисний бар'єр. Варто було зробити крок за його межі — і ти опинявся в глибокій нескінченній темряві зоряного неба. Такий контраст справді вражав.
У центрі саду височіло кілька безсмертних гір. На одній із вершин розпустилася величезна, наче жорна, бірюзова квітка лотоса. Її пелюстки сяяли, мов виточений нефрит, а в самому серці, занурена в медитацію, сиділа жінка в зеленому.
Довга сукня ідеально підкреслювала її витончену поставу. Очі жінки були видовженими, а шкіра — блідою, що надавало їй вигляду тендітної, наче хвороблива красуня з прадавніх легенд.
У зачіску були встромлені три розкішні пір’їни, які додавали її образу загадковості та незбагненності.
Це була Панна Бірюзового Лотоса, найкраща учениця Королеви Богів Летючої Пір’їни.
Після поразки від рук Лінь Міна вона постійно перебувала в усамітненій культивації. За ці роки її сили значно зросли.
Вона не плекала ілюзій, що зможе наздогнати Лінь Міна, проте зробила його своєю метою і наполегливо працювала заради цього. Іноді висока мета, навіть недосяжна, допомагає розкрити власний потенціал до межі.
Спершу Королева Богів Летючої Пір’їни вийшла з війни між расами, проте Панна Бірюзового Лотоса все ж прибула до Дикого Всесвіту. Життя в рідних краях Племені Святих здавалося їй надто прісним. Вона більше не могла знайти гідних суперників серед однолітків, а тренування на Небі Святої Сіті, де панував спокій, мало чим відрізнялися від звичайної самотньої медитації.
Тому вона вирушила на поле бою, щоб гартувати власне Бойове Дао в запеклих битвах. Можливість спостерігати за кривавими сутичками двох армій чи поєдинками могутніх майстрів дарувала їй справжнє натхнення.
На жаль, останнім часом людство переховувалося, і бої з Плем’ям Святих майже припинилися.
Цими днями Панна Бірюзового Лотоса медитувала на безсмертній горі. Раптом вона розплющила очі й побачила за бар'єром повітряного саду механічного птаха завдовжки три чі, що швидко наближався. Це була маріонетка-гінець!
— Що?
У серці дівчини щось тьохнуло. Вона миттєво з’явилася за межами бар’єра.
Схопивши маріонетку, Панна Бірюзового Лотоса ознайомилася з посланням і аж здригнулася.
— Як... як це розуміти?!
Маріонетка містила нефритовий сувій із надзвичайно коротким текстом. У ньому було вказано лише час та місце зустрічі зі Святим Імператором Творення. Внизу стояв підпис: «Імператор Людства Лінь Мін».
Лінь Мін призначає зустріч Святому Імператору?!
Вона ледь розкрила рота від подиву, відчуваючи повний хаос у думках.
Більше двох тисяч років тому Панна Бірюзового Лотоса вперше зустріла Лінь Міна. Тоді вона вважала його своїм суперником і навіть очолювала Армію Хуана під час облави на нього. Проте реальність виявилася жорстокою: Лінь Мін належав до зовсім іншого рівня. Ставши Небесним Шанованим, він бився нарівні навіть із її наставницею, Королевою Богів Летючої Пір’їни!
Хоча вона визнала його силу, Панна Бірюзового Лотоса не вірила, що Лінь Мін міг усього за дві тисячі років стати здатним протистояти Святому Імператору Творення.
Могутність Святого Імператора була справді незбагненною.
Запрошення на перемовини за таких умов було рівнозначне виклику на дуель — хіба що Лінь Мін не збирався з’являтися особисто.
Але якщо він не прийде сам, то навіщо було надсилати гінця з точним часом і місцем? Міг би просто передати все через маріонетку. Навіщо так урочисто призначати зустріч?
Невже Лінь Мін настільки впевнений, що зможе вистояти проти Святого Імператора?
Панні Бірюзового Лотоса це здавалося майже неможливим. Минуло надто мало часу. Дві тисячі років тому він був лише Нижчим Небесним Шанованим, тож на що він здатен зараз? Невже він думає, що досягнувши межі Небесного Шанованого, зможе здолати Святого Імператора?!
Вона міцно стиснула маріонетку в руці, трохи помовчала, а тоді першою справою доповіла про новину своїй наставниці — Королеві Богів Летючої Пір’їни.
Не лише вона — багато майстрів Племені Святих отримали це повідомлення.
Серед них були численні Небесні Шановані, а також обранці молодого покоління.
Першою думкою кожного, хто бачив послання, було те, що над ними просто глузують. Найімовірніше, це пастка!
Вони не вірили, що Лінь Мін справді з’явиться на зустріч зі Святим Імператором Творення. Навіть якби він мав у стократ більше відваги, то не наважився б на таку дурість.
— Як гадаєте, людство готує якусь пастку?
Біля Небесного Палацу Творення зібралося багато Небесних Шанованих Племені Святих. Вони взялися обговорювати наміри ворога.
— Ха-ха! Яку таку пастку вони можуть підготувати? Зараз серед людей є лише двоє Істинних Богів — Шень Мен та Ді Шідзя. Крім них є Лінь Мін, який хоч і не досяг цього рівня, але за силою вже перебуває в Царстві Істинного Бога. Певно, він найсильніший серед них. Але хіба ця трійця здатна створити щось, що загрожувало б Його Величності? Навіть якби ми дали їм тисячу років на підготовку найскладніших механізмів та великих масивів, вони б не змогли зачепити й волосинки на тілі Святого Імператора.
— Твоя правда! Проте дивно все це. Може, людям просто нудно і вони вирішили так нас розважити? Чи, можливо, за ці роки ми їх так затиснули, а Його Величність ще й поглинув їхню небесну вдачу, що вони від розпачу вдалися до таких дитячих витівок?
— Пхе! Людство не настільки безглузде. Хоч би що вони задумали, Лінь Мін точно не з’явиться того дня... Він видатний воїн, росте надто швидко, це наша найбільша загроза. Такий хижак не може бути настільки тупим.
— Ми не розуміємо причин такого кроку, але щодо пасток... Думаю, ви перебільшуєте. Людство на це не здатне. Навіть якби втрутилося Плем’я Душ, що б це змінило? Ми просто відправимо розвідників заздалегідь. До того ж Його Величність може здалеку все перевірити своїм чуттям. Якщо там буде пастка, вона не залишиться непоміченою.
Проаналізувавши ситуацію, Небесні Шановані дійшли висновку, що ці послання — цілковита нісенітниця, і справжня мета людства залишається незрозумілою.
Тим часом новина дійшла і до Короля Богів Небесної Ґан.
— Цікаво, дуже цікаво!
Король Богів Небесної Ґан погладжував свою жорстку, наче сталеві голки, бороду. Він відчув неабиякий азарт.
Лінь Мін призначає зустріч Святому Імператору!
Він так само не вірив, що сила юнака могла зрости настільки стрімко, проте це не заважало йому чекати на саму подію. Йому кортіло побачити, що саме замислили Лінь Мін та людство.
— Схоже, мені варто навідатися до Дикої пустки! — з нетерпінням мовив Король Богів. Він вийшов із війни, проте це не означало, що він не може бути глядачем.