Лінь Мін здригнувся. Виходить, Тяньмін Цзи зумів розколоти Святу Землю Тисячі Пір’їн одразу після смерті її володаря... Мабуть, він готував це роками, від самого початку плекаючи зраду.
Інтриги та боротьба за владу в суперсектах — річ заплутана. Тяньмін Цзи хоч і був особистим учнем дідуся Му Цянь Сюе, але що більше сили він здобував, то сильнішими ставали його амбіції. І коли старий майстер відчув небезпеку та став насторожі, а учень це помітив — конфлікт став неминучим.
Зі статусом та силою Тяньмін Цзи йому було неважко зібрати прибічників. Хоча Му Цянь Сюе і мала дивовижний талант, вона була занадто юною, щоб очолити Святу Землю після смерті старого Короля Світу. Так могутня секта і занепала. Яка сумна доля.
Розповідь дівчини змусила Лінь Міна замислитися. Тяньмін Цзи був надзвичайно обдарованим, але водночас невдячним і нещадним. Це чоловік, який не зупиниться ні перед чим задля своєї мети. Знищити Святу Землю рівня Короля Світу — навіть за сприятливих обставин це під силу далеко не кожному.
— Годі про минуле, — перервала його роздуми Му Цянь Сюе. — Зараз наша головна мета — допомогти тобі поглинути Верховну Драконячу Кістку. У ній занадто багато кісткового мозку, і він надзвичайно чистий. Звичайний воїн не наважився б проковтнути все одразу. Навіть такому генію, як Лун Перший, знадобилося б чимало часу, щоб засвоїти його по краплі.
Вона суворо глянула на юнака.
— Але я хочу, щоб ти поглинув усе одним махом! Принаймні мозок. Сама кістка пов’язана з техніками загартування тіла, її можна залишити на потім. Але ти на порозі наступного ступеня Загибелі Долі, і що більше Драконячого мозку ти накопичиш у тілі зараз, то більшою буде вигода. Ти практикуєш подвійну культивацію законів і тіла, твої меридіани та плоть значно міцніші, ніж у інших. Якщо ти не зможеш засвоїти все за раз, то гріш ціна всім твоїм тренуванням!
Холодний тон наставниці збентежив Лінь Міна. Відколи він знайшов Магічний Куб, він завжди випереджав однолітків і звик до вихвалянь. Але вимоги цієї жінки були настільки суворими, що він ледве встигав їм відповідати. Перевершити її очікування здавалося майже неможливим.
Зрештою, це було логічно. Му Цянь Сюе, яка свого часу могла легко стати Королем Світу і також обрала шлях подвійної культивації, судила юнака за власними мірками.
— Спершу знайдемо місце для поглинання кістки, — вела далі вона. — Потім я допоможу тобі відкрити деякі сховища та ресурси, що залишилися від моєї секти. Коли Свята Земля папа, вона не зникла безслідно. Мій дідусь передбачив такий розвиток подій і підготував запасний план, про який не знав навіть Тяньмін Цзи. Перед смертю він доручив моїй тітці забрати частину багатств і таємно розвивати ці сили. Зараз вони вже мали б зміцніти. Офіційно вони не мають жодного стосунку до нас, інакше вороги давно б їх винищили.
— Ти впевнена, що твоїй тітці можна довіряти? — завагався хлопець. — Раптом за цей час вона...
— Можна! — впевнено кивнула Му Цянь Сюе. — Мої батьки рано померли, і після дідуся вона для мене найближча людина.
— Гаразд, тоді вирушаємо до неї. Сподіваюся, все пройде гладко.
Минуло пів місяця. У безкрайому зоряному просторі, за мільярди лі від основного виміру Божественного Царства, дрейфувала непомітна планета. Її діаметр ледве сягав ста тисяч лі — таких малих небесних тіл у світі було безліч.
Глибоко під поверхнею планети була щойно облаштована таємна печера. Завдяки майстерно накладеним масивам приховування, навіть Божественний Лорд навряд чи зміг би її виявити.
— Тут і поглинеш Драконячий мозок, — сказала Му Цянь Сюе. — Я перевірила: поблизу немає воїнів, які могли б загрожувати нам. Під захистом моїх масивів ти в безпеці.
У Божественному Царстві зазвичай лише майстри Царства Божественного Моря наважувалися вирушати в далекі мандри. Тих, хто був слабшим, чекала швидка смерть. Навіть якщо ти геній, зустрівши на своєму шляху звичайного майстра Царства Божественної Трансформації, ти приречений. Саме тому Хуо Лє Ші так не хотів відпускати учня. Але під наглядом наставниці ситуація була іншою.
— Починаймо, — кивнув Лінь Мін.
Він сів на кам’яну платформу та увійшов у простір Перстня Пурпурового Полюсу. Там височіла сточжанова Верховна Драконяча Кістка, а поруч у повітрі висіла чорно-червона пігулка-перлина завбільшки з голубине яйце. Вона виблискувала, наче чорний нефрит, а на її поверхні виднілося зображення Лазурового Дракона. Це була есенція Драконячого мозку, стиснута просторовими законами Му Цянь Сюе. Попри малий розмір, всередині ховалася неймовірна потужність.
Юнак глибоко вдихнув. Він не став чіпати саму кістку, а лише взяв перлину. Вона поєднувала в собі первісну енергію Короля Асурів, що прожив сто тисяч років, та есенцію Верховної Драконячої Кістки. Обидва ці скарби були безцінними, а за Драконячий мозок навіть Королі Світу готові були перегризти один одному горлянки.
Перлина в його руках ніби дихала. Здавалося, всередині справді живе крихітний дракон.
Раніше Лінь Мін уже ввібрав частину Драконячої Крові та первісну силу Лун Першого. Це заклало фундамент і підготувало його тіло до справжнього випробування. Тепер настав час для Драконячого мозку.
Він поклав перлину до рота. Тієї ж миті він відчув, ніби на язику затріпотіла жива змія.
«Неймовірно... Цей Лазуровий Дракон помер мільярди років тому, а його кровний мозок досі зберігає життєву силу!»
Особливістю Лазурових Драконів була нескінченна життєва енергія. Їхня здатність до відновлення була за межами уяви, тому навіть після смерті есенція їхніх кісток залишалася «живою».
Щойно мозок потрапив усередину, він перетворився на шалений потік енергії, що хлинув крізь меридіани, кров та акупунктурні точки.
Юнак був готовий до цього. Він поглинув занадто багато сили за один раз, і Драконячий мозок, сповнений життя, не бажав підкорятися. Його опір обернувся для Лінь Міна пекельним болем.
Тіло почало розжарюватися. Він ніби опинився всередині палаючої печі. Навіть на восьмому ярусі Вісімнадцяти Рівнів Вогняного Пекла йому не було так важко, бо там закони природи тримали полум’я зовні. Тепер же жар випалював його зсередини.
Фізичне тіло воїна погано витримує таку температуру. Лінь Мін миттєво вкрився потом, а його думки почали плутатися. Невдовзі одяг на ньому спалахнув і перетворився на попіл — залишилися лише Шати з Драконячої Луски, священне знаряддя найвищого ґатунку.
Кожен подих юнака нагадував язики полум’я. Його акупунктурні точки розширилися, і з них почала вириватися блідо-червона пара, що несла в собі нестерпний жар.
— Закрий свої акупунктурні точки! — вигукнула Му Цянь Сюе. — Інакше ти втратиш силу Драконячого мозку. Ця пара — найчистіша есенція крові!
Вона уважно стежила за процесом. Завдяки знанням з Магічного Куба вона знала, як зробити поглинання максимально ефективним.
Лінь Мін, долаючи муки, силою волі закрив усі точки на тілі. Від цього тиску йому здалося, що він от-от вибухне. Бурхлива енергія почала шматувати його меридіани та судини. Навіть його надзвичайно міцне тіло не витримувало такого натиску.
*Пух! Пух! Пух!*
Судини лопалися одна за одною, а шкіра тріскалася, випускаючи цівки багряної крові.
Біль від ран на шкірі був нічим порівняно з внутрішнім жаром. Якби не його загартована воля та Золотий Бойовий Дух, Лінь Мін уже давно б збожеволів.
— Не бійся! Кров, яку ти зараз втрачаєш — це звичайна кров! — спокійно пояснювала Му Цянь Сюе, дивлячись на закривавленого хлопця. — Коли ти проходив Загибель Долі та формував Духовне Тіло, ти лише загартовував свою смертну плоть енергією. Це не було справжнім перетворенням, лише підготовкою. Навіть та крапля Крові Сутності Фенікса, яку ти отримав, була занадто малою для повної метаморфози. Але зараз, поглинаючи Драконячий мозок, ти справді скидаєш стару шкіру. Це повне оновлення твоєї суті!
Хоча Лінь Мін був схожий на кривавий фонтан, наставниця залишалася непохитною. Вона повністю контролювала стан його тіла своїм духовним чуттям. У разі найменшої загрози для його життя вона була готова втрутитися миттєво.