Арена перетворилася на руїни. Завширшки в десятки чжанів і завдовжки в десять лі простяглися глибокі розломи — і це лише завдяки захисним масивам Королівства Асури, інакше гора вже давно б розсипалася.
Усюди валялися шматки плоті, нутрощів та плями крові. Деякі тіла розлетілися на такі дрібні друзки, що їх навіть не змогли зібрати. Над помостом витав густий запах заліза, проте на списі та одязі Лінь Міна не було жодної краплі крові. Його білосніжне вбрання лишалося бездоганно чистим. Юнак завмер у повітрі над ареною: поли халата ледь тріпотіли, а довге волосся розвівалося на вітрі.
Обличчя хлопця залишалося спокійним, на ньому не було й тіні тривоги чи напруги через бій, від якого залежало його життя. Витончений і величний, наче вирізьблений з нефриту, він стояв серед гірських хмар і свіжого вітру, нагадуючи безсмертного небожителя, що спустився у світ смертних.
Лінь Мін, який злився воєдино з небом і землею, виглядав надто піднесено на тлі цього кривавого місива. Такий різкий контраст створював відчуття нереальності — здавалося, ніби всі ці вбивства не мають до нього жодного стосунку.
Час минав. Невдовзі минуло пів години, але Королівство Асури так і не виставило нового бійця.
Воїни внизу почали втрачати терпіння.
— Що вони там собі думають? Королівство Асури вирішило здатися? — мимохіть питали багато хто з присутніх. Фундамент цієї держави був надзвичайно міцним, і ніхто не наважувався зневажати їхню бойову силу після того, як вони виставили понад два десятки бойових маріонеток. Однак Лінь Мін виявився сильнішим.
— Час настав. Виходь... — Сіту Хао Тянь кивнув Сіту Ло Ша. Попри страх втратити такого майстра, імператор мусив це зробити. Зрештою, життя Сіту Яо Юе було куди ціннішим. — Будь обережним. Якщо не зможеш перемогти — відступай. Я врятую тебе.
Сіту Хао Тянь звернувся до аскета за допомогою істинної сутності.
— Ваша Величносте, будьте спокійні. Ло Ша неодмінно здолає Лінь Лань Цзяня і не підведе Вас! — відповів майстер, сповнений вдячності. Він і не думав про відступ. Цей бій він мав виграти за будь-яку ціну.
— Чекали цілих пів години. Як цікаво. Сіту Хао Тянь намагається тягнути час, щоб збити запал Лінь Міна, — на Смарагдовому Кораблі-Теремі фея Снігового Вітру з Племені Білих злегка посміхнулася, побачивши появу Сіту Ло Ша. — Це фактично визнання того, що всі попередні втрати були марними. Лінь Лань Цзянь занадто глибоко приховав свою силу, і Сіту Хао Тянь на цьому добряче обпікся.
Коли один за одним сильні суперники падають біля ніг воїна, у самій його суті закарбовується непохитна впевненість у перемозі. Це створює невидиме силове поле, яке дозволяє розкрити бойовий потенціал на повну. Сіту Хао Тянь явно цього боявся.
Старець Осяяння розсміявся:
— Сіту Хао Тянь завжди був обережним. Але чи багато користі принесе це зволікання?
Віра могутнього майстра не гартується за день чи два, і так само її не зруйнувати за пів години. Те, що зробив імператор, могло лише трохи вплинути на настрій, накопичений Лінь Міном за сьогодні, але його загальна воля лишалася непохитною.
Під пильними поглядами тисяч людей Сіту Ло Ша зі списом у руках нарешті вилетів із Човна Божественного Поступу. Він приземлився на арену і завмер навпроти Лінь Міна.
— Це Сіту Ло Ша! Він іде в бій! — воїни, які вже занудилися, миттєво витріщилися на чорнообладункову постать.
— Я думав, Королівство Асури виставить ще кілька смертників, щоб виснажити Лінь Міна, а вони одразу кинули в бій Ло Ша. Чи означає це, що у них немає більше таємних козирів?
— Де ж знайти стільки таємних майстрів? Сіту Ло Ша ще десять років тому увійшов до першої п'ятнадцятки Списку Небесної Долі, а зараз його оцінюють на дванадцяте місце. Ніхто не знає його справжньої сили. Ходять чутки, що він уже впритул наблизився до Царства Божественного Моря. Це, мабуть, найсильніший майстер Загибелі Долі в усьому королівстві!
Поєдинки майстрів такого рівня завжди змушують кров швидше бігти жилами, особливо коли йдеться про загадкового Сіту Ло Ша та Лінь Лань Цзяня. Сила аскета була невідомою, але й Лінь Мін лишався загадкою — проникливі глядачі бачили, що в попередніх боях він жодного разу не виклався на повну, не показавши багатьох своїх технік та законів.
Зіткнення двох невідомих величин — ось чого всі чекали. Кожен хотів дізнатися, де межа їхньої могутності.
*Ф'юіть!*
За спиною Сіту Ло Ша розкрилася пара чорних крил, і він здійнявся в повітря. Бойові крила не були рідкістю серед воїнів — навіть Людина-Труп мав такі, але ці були особливими. Вони не нагадували викований інструмент, а здавалися частиною тіла, справжньою плоттю.
Якщо припущення були вірними, Сіту Ло Ша мав унікальну кровну лінію або ж особливу печать крові.
— Лінь Лань Цзяню, те, що я зі своєю культивацією на піку шостого ступеня Загибелі Долі б'юся проти тебе, не назвеш чесним поєдинком. Проте я не збираюся стримуватися. У цьому бою я докладу всіх зусиль, щоб убити тебе!
Поки Сіту Ло Ша говорив, навколо нього з'явилися тисячі багряних Печатей Кровопивці. Наступної миті сталося те, що здивувало навіть Лінь Міна: усі ці печаті поринули в чорні крила аскета. Кожна магічна мітка припала до окремої пір'їни, і в одну мить чорні крила стали червоними, як свіжа кров!
«Такий метод бою...» — Лінь Мін ледь помітно втягнув повітря. Без сумніву, Сіту Ло Ша вдосконалив Формулу Алебарди Великого Спустошення під себе. Як і Лінь Мін, він ступив на шлях майстра, що створює власне бойове мистецтво.
Чужі техніки, якими б досконалими вони не були, завжди лишаються чужими. Вони можуть не пасувати воїну ідеально. Сіту Ло Ша, поєднавши особливості своєї крові з Алебардою, безумовно підвищив свою бойову силу.
«Недарма він вважається одним із найкращих обранців небес!»
Хоча талант Лінь Міна вже давно перевершив рівень Континенту Небесного Розквіту, він не збирався недооцінювати тутешніх майстрів. Кожен із них був видатною особистістю, що пройшла відбір серед сотень трильйонів живих істот.
*Дон!*
Пролунав удар Бронзового Дзвона. Його гул розійшовся в усьому Середньому Світі, сповіщаючи про початок битви.
Сіту Ло Ша не вагався. Наставивши спис під кутом, він перетворився на чорний промінь світла і кинувся вперед. Його швидкість була неймовірною! У небі сплелися незліченні тіні від списа, утворюючи сліпуче марево.
— Міряєшся швидкістю?
Кутики губ Лінь Міна злегка піднялися. Швидкість була останньою річчю, якої він міг би боятися. Чесно кажучи, він не боявся нічого — ні сили, ні витривалості, ні волі. У будь-якому з цих аспектів він міг змусити суперника харкати кров'ю.
Не відкриваючи Брами Потрясіння, Лінь Мін задіяв лише техніку Золотого Птаха, що Розбиває Порожнечу. Він залишав за собою вервечку фантомів, а його вогняно-червоний спис Встановлював Лад у Всесвіті, врізаючись у нескінченні атаки Сіту Ло Ша.
*Бам! Бам! Бам!*
Звуки ударів нагадували розбурхане море, що б'є об скелі. Простий масив, встановлений Королівством Асури на арені, почав шалено вібрувати. Енергія списа виривала з гори величезні брили, які в ту ж мить розліталися на пил, здіймаючи в небо хмари піску.
Червона і чорна енергії, наче два потокові дракони в піщаній бурі, злітали вгору, зверхньо дивлячись на світ.
— Як швидко! Нічого не розібрати!
Молоді таланти вже давно відступили на десять лі. З їхнім зором така відстань не була проблемою, проте вони все одно не встигали за рухами бійців. Усе відбувалося надто стрімко. Навіть славетні майстри великих сект кліпали очима, намагаючись щось розгледіти. Вони бачили лише, як сплітаються чорний та червоний вихори, але що саме там коїться — зрозуміти не могли.
— Здається... вони рівні? — невпевнено промовив один зі старійшин секти п'ятого рангу.
— Можливо... — неохоче підтримав його Верховний старійшина тієї ж секти. Він і сам був майстром Списку Небесної Долі, тож визнати, що не бачить, хто бере гору, було вкрай принизливо.
*Гуп!*
Сіту Ло Ша різко розправив крила. Багряне пір’я, схоже на вирізьблені рубіни, після злиття з Печаттями Кровопивці стало неймовірно гострим і миттєво розітнуло кілька променів енергії списа.
Тьмяне червоне світло, наче лебідь у польоті, розсікло порожнечу. Шість кривавих пір’їн непомітно відокремилися від тіла аскета і, оминувши Лінь Міна, націлилися йому в спину: у кінцівки, серце та голову!
У той же час сам Сіту Ло Ша зробив випад списом, цілячись просто в даньтянь юнака.
«Яка швидкість!»
В очах Лінь Міна спалахнув захват. Без використання Брами Потрясіння, лише з кроками Золотого Птаха, він навіть трохи поступався супернику. Це справді дивувало: схоже, особлива кровна лінія Сіту Ло Ша дарувала йому неймовірну прудкість.
*Бух!*
Вогняно-червоний спис зробив широкий замах, окреслюючи в повітрі ідеальне коло повного місяця. Сліпуче сяйво списа накрило всі атаки Сіту Ло Ша.
*Крак!*
Їхнє перше лобове зіткнення породило справжній шторм істинної сутності. Навіть укріплена масивами гора не витримала — по ній пройшла гігантська тріщина завдовжки в сто лі!
Для Лінь Міна та Сіту Ло Ша арена була лише формальністю. Їхнє справжнє поле бою було в небі!
*Гр-р-рим!*
Блискавки розрізали повітря, простір здригнувся. Тіло Лінь Міна, починаючи від даньтяня, осяяло сліпуче пурпурове світло. То було сяйво грому.
Шалена блискавка почала згущуватися, вкриваючи шкіру юнака фіолетовою лускою. Пластина за пластиною, вона вкривала все тіло, а численні електричні розряди занурювалися глибоко в акупунктурні точки, з'єднуючись із внутрішньою силою грому.
Техніка Сили Життя — Громове Бойове Тіло.
Це була одна з коронних технік Громового Імператора Восьми Загибелей. Блискавка як сила життя використовувалася для посилення організму, змінюючи фізичні можливості та пробуджуючи приховану міць. Ця допоміжна техніка вимагала глибокого розуміння законів життя; інакше замість розкриття потенціалу можна було спалити власні нутрощі та меридіани.
Коли більшість присутніх побачила Лінь Міна, вкритого фіолетовою лускою, вони не помітили нічого дивного. Проте кілька майстрів Божественного Моря, а особливо старійшини Племені, Покинутого Богом, та їхній голова Ші Бай, завмерли, не вірячи власним очам.
Це справді було Громове Бойове Тіло!
Мистецтво, завдяки якому Громовий Імператор підкорив світ. Хоча повний нефритовий сувій із цією спадщиною зберігався в їхньому племені, ніхто з них так і не зміг його опанувати!