— Що... що відбувається? — у розпачі вигукнув Святий Імператор Творення.
Він хотів відкликати Первісну Духовну Перлину, але в цю мить відчув, що її огорнула якась дивна сила. Коли Лінь Мін кинувся до Святого Імператора, він скористався Силою Світу Моря Імператорських Кісток, щоб заблокувати перлину. Хоча він не міг утримувати її вічно, йому вистачило б і десятої частки миті.
І саме в цю мить Лінь Мін завдав удару.
З'явилося його основне тіло: тримаючи в руках Темний Драконячий Спис, він помчав на Святого Імператора. Тим часом його демонічний клон теж випав вперед, стискаючи в руках демонічну хребетну кістку!
Дві сили злилися воєдино, і в повітрі з’явилося величезне Колесо Асури, що шалено оберталося з гучним гулом. У ту мить це колесо здавалося самим небом.
Водночас із міжбрів'я Лінь Міна вилетів Червоний Лотос Сьомого Переродження. Пелюстки розкрилися, випускаючи Закони Життя та Смерті! Цей лотос став немов сама земля. В одну мить Колесо Асури та Червоний Лотос Сьомого Переродження несподівано злилися.
Це було початкове злиття Небесного Дао Асури та Законів «Священних Літописів» — найвище осягнення законів, якого Лінь Мін досяг за півтори тисячі років у Могилі Бога-Демона. Обидві сили, наповнені всією його міццю богів та демонів, потужним потоком ринули на Святого Імператора Творення!
Святий Імператор жахнувся. Тепер, коли Лінь Мін скував Первісну Духовну Перлину, він залишився без свого артефакту і був змушений битися голіруч!
У мить смертельної небезпеки він прикусив кінчик язика і виплюнув ковток крові сутності. З лютим криком він підпалив цю кров, що спалахнула яскравим сяйвом, наче велике сонце. Святий Імператор до межі напружив усі свої енергетичні потоки і завдав удару обома кулаками!
*А-а-аргх!*
З лівої та правої рук Святого Імператора вирвалися два божественні дракони і врізалися прямо у два закони Лінь Міна. Це було лобове зіткнення двох наймогутніших майстрів рівня Істинного Бога!
На мить здалося, ніби зіштовхнулися два сонця. Шалена міць богів та демонів зіткнулася з ґан-сутністю, породжуючи неймовірний вибух. Золоте сяйво на десять тисяч чжанів осяяло весь усесвіт!
За сто тисяч лі звідти масив, спільно зведений багатьма Небесними Шанованими Племені Святих та людства, почав шалено здригатися і вкриватися тріщинами від ударних хвиль. Усі були засліплені цим світлом!
Ні Плем’я Святих, ні люди не могли вимовити ні слова. Про молоде покоління й годі було казати — навіть Вищі Небесні Шановані та пікові майстри, як-от Ді Шідзя чи Летюча Пір’їна, були приголомшені силою цього зіткнення.
Це не було схоже на людську міць — це була сила самого всесвіту, неба і землі. Здавалося, лише вибух цілої зорі міг породити таку руйнівну енергію. Крізь незліченні шари силових полів було майже неможливо щось розгледіти чи відчути.
— Лінь Мін виграв?
Воїни людства перезиралися між собою. В останню мить здавалося, що саме юнак здобув перевагу. Святий Імператор Творення в останню мить навіть спалив дещицю своєї крові сутності. Він не лише пустив у хід Первісну Духовну Перлину, а й пішов на таку крайність — це лише підтверджувало, наскільки жахливою була сила Лінь Міна. Майстер, який майже досяг піку Істинного Бога, був змушений використовувати всі засоби без винятку.
Лише через кілька десятків подихів світло почало потроху згасати. Нарешті чуття майстрів змогли проникнути на поле битви за сто тисяч лі від них. Побачене змусило багатьох воїнів Племені Святих миттєво збліднути.
У центрі битви простір у радіусі десяти тисяч лі повністю здригнувся і просів, утворивши величезну чорну діру. Усі воїни, що опинилися поблизу, перетворилися на порох і зникли в небутті, а їхній король — Святий Імператор Творення — перетворився на суцільне криваве місиво.
Він був тяжко поранений: золота луска на всьому тілі розтрощена, кістки зламані в багатьох місцях. У лахмітті, що колись було одягом, він дрейфував у порожнечі, наче мрець. Неподалік Лінь Мін уже повернув собі людську подобу, а поранений демонічний клон сховався у його Внутрішньому Світі.
Окрім блідого обличчя, Лінь Мін зовні здавався абсолютно неушкодженим.
Хоча всі й очікували, що в останньому зіткненні переможе саме він — адже Святий Імператор атакував поспіхом і навіть спалювання крові сутності не обов’язково могло стримати підготовлений удар юнака, — ніхто не сподівався, що розрив буде настільки величезним. Це була чиста перемога!
Тим часом Лінь Мін уже тримав у руках Первісну Духовну Перлину і потроху стирав із неї духовний відбиток ворога. Коли Святий Імператор був настілко ослаблений, настав найкращий час для цього.
Лінь Мін давно мріяв про цю перлину. Власне, для нього з трьох великих артефактів найбільш корисними були саме Первісна Духовна Перлина та Первісний Аметист. Обидва вони могли безпосередньо зміцнити його силу, адже в культивації він зосереджувався на поєднанні законів і тіла, а розвиток душі був лише допоміжним.
— Ти...
Попри тяжкі рани, Святий Імператор відчув, як Лінь Мін стирає його духовний відбиток, і швидко опритомнів. Він підвів голову і подивився на юнака поглядом, здатним убити.
Це була найбільша поразка в його житті! І найбільша ганьба! На очах у незліченних майстрів Тридцяти Трьох Небес він, верховний володар, був розгромлений юніором, якому ледь виповнилося п'ятнадцять тисяч років. Жоден із його засобів не допоміг. Тепер його не лише побили, як безпритульного пса, а ще й відібрали Первісну Духовну Перлину! Багаторічні зусилля пішли прахом.
Сила душі Лінь Міна була більшою, ніж у Святового Імператора, та й сам він був сильнішим. До того ж у перлини не було духа інструмента, тому хлопець крок за кроком почав її підкорювати.
Для Святого Імператора це було все одно що бачити, як від його власного тіла відрізають шматки м’яса. Він ладен був роздерти Лінь Міна на шматки! Юнак, звісно, відчував цю ненависть. Та й як інакше? Хто б не ненавидів ворога після такого побиття та втрати скарбу?
— Я знаю, що відчуття, коли стирають твій духовний відбиток, не з приємних... — промовив Лінь Мін. Його слова різали слух Святого Імператора. — Але результат уже не змінити. Якщо не хочеш пошкодити душу, раджу тобі самому прибрати духовну печать із перлини.
Святий Імператор був одним із найвищих правителів світу, а тепер його так принижував якийсь зухвалий хлопчисько. Хіба це справедливо — бути переможеним і ще й власноруч віддавати свій скарб? Але навіть якби він опирався, це лише завдало б йому зайвого болю та пошкодило б душу. Лінь Міну просто довелося б докласти трохи більше зусиль, але зрештою Первісна Духовна Перлина все одно дісталася б йому.
Це і було придушення грубою силою. Це було відверте приниження, але Святий Імператор не мав жодної можливості для відплати! Змиритися з долею — значить втратити рештки величі, чинити опір — приректи себе на ще більші страждання. У світі воїнів сила — це все!
Святий Імператор зціпив зуби і мовчки дивився на Лінь Міна червоними від люті очима, наче хотів зжерти його заживо. Юнак, дивлячись на цей погляд, сповільнив рухи і замислився.
«Лінь Міне, ти справді збираєшся забрати у нього Первісну Духовну Перлину та клона Хуана, звільнити небесну вдачу людства, а потім відпустити його?» — пролунав у його вухах голос Шен Мей.
«Спершу я так і думав, але зараз розумію, що це було надто просто...» — Лінь Мін теж почав зважувати це питання.
Без сумніву, Святий Імператор ненавидів його до глибини душі. Навіть якщо його відпустити, хіба він відчує вдячність? Скоріше за все, він просто заляже на дно, відновить сили і чекатиме зручного моменту, щоб завдати удару в спину!
Демони Безодні — вороги всіх Тридцяти Трьох Небес, це правда. Але що, як Імператор Душ, поглинаючи ці світи, не захоче знищувати всіх під корінь? Що, як він залишить можливість здатися? Коли Імператор Душ заявить про свою нездоланну міць, деякі раси цілком можуть стати слугами демонів.
Чи не переметнеться тоді Святий Імператор на інший бік? Його конфлікт з Імператором Душ насправді не був чимось непереборним. Він знав, що здавшись Імператору Душ, ризикує бути викинутим, коли стане непотрібним. Але чи буде результат кращим, якщо він об’єднається з Лінь Міном проти Імператора Душ? Не факт!
В очах Святого Імператора шанси на перемогу в такій спілці були мізерними. А навіть якщо вони й переможуть, він все одно буде слабшим за Лінь Міна і боятиметься, що той його знищить.
За такого складного вибору Святий Імператор цілком міг би пристати до Імператора Душ, щоб розправитися з Лінь Міном. Принаймні зараз він так сильно його ненавидів, що смерть юнака принесла б йому справжнє полегшення. А що, як Імператор Душ справді залишить його при собі як одного зі слуг? Тоді над ним з'явиться новий господар, але завдяки своїй силі він все одно зможе правити кількома всесвітами і продовжувати вершити долі інших.
Розмірковуючи про це, Лінь Мін завагався. Спершу він вважав, що союз зі Святим Імператором проти Темної Безодні — це логічний крок. Але тепер, коли вони стали нерівними за силою і він виявився значно могутнішим за Святого Імператора, ситуація докорінно змінилася.
Лінь Мін не мав звички віддавати свою долю в чужі руки — уроку Оуян Бо Яня йому вистачило на все життя. Що, як він піде в усамітнену культивацію або знову вирушить на пошуки якоїсь можливості, а Святий Імператор у цей час нападе на його рідних чи друзів? Наслідки були б жахливими.
Усвідомивши все це, Лінь Мін злегка потер підборіддя, подивився на Святого Імператора і раптом усміхнувся:
— Вибач, я тут добряче подумав і вирішив змінити свою думку.